Сформульовано поняття, окреслено ознаки та функції органів адвокатського самоврядування. Обґрунтовано, що органи адвокатського самоврядування – це недержавні некомерційні професійні організації, що функціонують у передбачених законом формах адвокатського самоврядування та є складовими компонентами цілісної системи з вираженими внутрішніми та зовнішніми зв’язками горизонтального та вертикального характеру, основною метою яких є забезпечення реалізації права адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому законодавством.
Визначено систему органів адвокатського самоврядування, порядок створення й функціонування яких є об’єктом адміністративно-правового регулювання.
Зауважено, що органи адвокатського самоврядування, об’єднуючись у виразну сукупність, утворюють певні системи, які відносно системи адвокатського самоврядування є системами нижчого порядку – підсистемами, якими фактично є національні або регіональні органи адвокатського самоврядування. Вказано, що підсистеми органів адвокатського самоврядування – це певні групи вказаних суб’єктів регіонального або всеукраїнського рівня, що забезпечують відповідну функціональну спрямованість вказаних органів або усієї системи органів адвокатського самоврядування за рахунок взаємодії між собою та із зовнішніми системами (публічна адміністрація, суспільство або його окремі соціальні групи тощо).
Аргументовано, що метою системи органів адвокатського самоврядування є забезпечення незалежності адвокатури від органів публічної адміністрації, їх посадових та службових осіб (широке значення) та створення умов для реалізації права адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, передбаченому законодавством (вузьке значення). Обґрунтовано, що структурою системи органів адвокатського самоврядування є сукупність необхідних і достатніх для досягнення цілей відношень (зв’язків) між її компонентами внутрішнього та зовнішнього характеру, що мають горизонтальні та вертикальні рівні. Структура системи органів адвокатського самоврядування характеризує організованість вказаної системи, стійку упорядкованість її елементів і зв’язків.
Охарактеризовано адміністративно-правовий аспект процедур створення та легалізації органів адвокатського самоврядування. Зазначено, що створення та легалізація органів адвокатського самоврядування має безумовно процедурний та чітко формалізований характер, який складається з окремих адміністративних процедур (державної реєстрації як юридичної особи) та процедур колегіального затвердження з’їздом адвокатів України відповідних установчих документів, як юридичної умови й підстав існування та функціонування вказаних суб’єктів.
Встановлено, що процедури створення та легалізації органів адвокатського самоврядування – це визначені законом порядок розгляду та вирішення конкретних індивідуальних справ з питань державної реєстрації, а також колегіального затвердження відповідних установчих документів, спрямовані на набуття органами адвокатського самоврядування право- та дієздатності, які мають заявний, правонадавальний, складний, реєстраційний характер.
Окреслено ознаки контролю за діяльністю органів адвокатського самоврядування, а саме: має цілеспрямований вплив – додержання та виконання органами адвокатського самоврядування діючого законодавства, уникнення правопорушень, надання організаційної та практичної підтримки тощо; об’єкт контрольної діяльності – діяльність органів адвокатського самоврядування; має як внутрішній, так і зовнішній характер, здійснюється безпосередньо органами адвокатського самоврядування на саморегулівній основі та спеціально уповноваженими суб’єктами державного контролю; може передбачати оперативне втручання у діяльність підконтрольного об’єкта, у тому числі шляхом застосування заходів адміністративного попередження або адміністративного припинення; має безпосередню мету, функції та задачі, перелік яких обумовлений призначенням адвокатського самоврядування та його органів; специфіка у формах та методах контрольної діяльності.
