У дисертаційній роботі представлене дослідження актуальної проблеми фізіології – особливостей психофізіологічних функцій дітей дошкільного та молодшого шкільного віку з різними індивідуально-типологічними властивостями нервової системи.
Метою роботи було з’ясувати особливості психофізіологічних функцій у дітей 5-7 років з різними індивідуально-типологічними властивостями нервової системи.
Для досягнення мети вирішувались завдання:
1. Провести теоретичний аналіз наукової літератури, присвячений проблемі формування психофізіологічних, індивідуально-типологічних властивостей нервової системи в онтогенезі, їх зв’язку з розумовими навантаженнями різного виду та ступеня складності.
2. Встановити закономірності вікової динаміки нейродинамічних та сенсомоторних функцій дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.
3. Дослідити особливості становлення та розвитку пам’яті і уваги дітей 5-7 років залежно від рівня індивідуально-типологічних властивостей нервової системи та їх зв’язок з психофізіологічними функціями.
4. Виявити характеристики регуляторних механізмів автономної нервової системи у дітей з різними індивідуально-типологічними властивостями.
5. Обґрунтувати можливу функціональну взаємодію механізмів ЦНС і АНС з властивостями уваги і пам’яті дітей 5-7 років.
6. Проаналізувати успішність навчання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку залежно від їх індивідуально-типологічних властивостей ВНД.
Об’єкт досліджень ˗ становлення та розвиток психофізіологічних функцій дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.
Предмет дослідження ˗ особливості нейродинамічних та психомоторних функцій дітей 5-7 років з різними індивідуально-типологічними властивостями нервової системи та їх вегетативне забезпечення в умовах розумової діяльності.
Методи досліджень: теоретичні – аналіз наукових джерел інформації, які присвячені різним аспектам психофізіологічного розвитку дітей 5-7 років, а саме: індивідуально-типологічним властивостям нервової системи, вегетативної регуляції серцевого ритму, уваги, формуванню зорової та слухової пам’яті;
медико-біологічні методи - дослідження швидкісних та якісних характеристик сенсомоторного реагування простої та складних реакцій вибору (ПЗМР, РВ1-3, РВ2-3) та показників нейродинамічних функцій (ФРНП, СНП, ВНП), психофізіологічний розвиток дітей (зорова, слухова пам’ять та властивості уваги), статистичні та спектральні характеристики варіабельності серцевого ритму;
статистичні - перевірка результатів дослідження на наявність артефактів за критерієм Діксона з подальшим їх видаленням із вибірки. На нормальність розподілу дані перевірялися за допомогою критерію Шапіро-Уілка. Оскільки переважна більшість отриманих нами даних не попадала під закон нормального розподілу, то для парних порівнянь використовували критерій Вілкоксона, а для непарних – критерій Манна-Уітні з корекцією неперервності. Достовірність різниць вважалася значимою при р < 0,05 і менше. Для встановлення наявності зв’язку між змінними нами було використано ранговий коефіцієнт кореляції Спірмена. Розрахунки та графічне їх представлення результатів дослідження виконано у програмі «Statistiсa 64 V.12» та «Microsoft Excel 2010».
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що уперше теоретично обґрунтовано положення про роль індивідуально-типологічних властивостей, нейродинамічних властивостей у формуванні психофізіологічних функцій дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Набула подальшого розвитку концепція про те, що у дітей 5-7 років формування індивідуально-типологічних властивостей, нейродинамічних, сенсомоторних, психофізіологічних функцій підпорядковується загальним закономірностям онтогенезу, що поступово, неперервно, гетерохронно і нерівномірно розвиваються і досягають найвищого рівня у 7 років. Встановлено поступове посилення функціональної взаємодії індивідуально-типологічних властивостей та психофізіологічних функцій.
Уперше для дітей 7-річного віку встановлений зв’язок між генетично-детермінованими індивідуально-типологічними властивостями (ФРНП, СНП та ВНП) ЦНС з сенсомоторними (ПЗМР, РВ1-3, РВ2-3) властивостями, психофізіологічними функціями (слуховою пам’яттю та об’ємом уваги), регуляторними механізмами серцево-судинної системи (ЧСС, Мо), в той же час, як у дітей 5-6 років кореляція, факторний та кластерний аналіз не виявили статистично значущих зв’язків індивідуально-типологічних властивостей нервової системи з більшістю психофізіологічними властивостями, що досліджувались.
Розвинуто положення про те, що семирічні обстежувані з високим рівнем індивідуально-типологічних властивостей ВНД (СНП, ФРНП, ВНП) мали вищий рівень розвитку сенсомоторних (ПЗМР, РВ1-3, РВ2-3) та психофізіологічних функцій (слухова та зорова пам’ять, увага) і регуляторних характеристик серцевого ритму (ЧСС, Мо), ніж обстежувані діти з середнім та низьким рівнем досліджуваних типологічних властивостей п’ятирічного та шестирічного віку.
