Дисертацію присвячено узагальненню та розвитку теоретичних положень, розробці методичних підходів, а також практичних рекомендацій щодо цифровізації управління персоналом на підприємстві.
З метою уточнення визначення сутності поняття «управління персоналом» проведено аналіз понятійного апарату, літературних джерел та історичного розвитку концепцій управління персоналом, включаючи внесок зарубіжних та українських науковців, що дозволило сформувати авторське визначення поняття «управління персоналом». Підкреслено важливість адаптації управління персоналом до умов цифрової економіки, що вимагає перегляду традиційних підходів та впровадження нових принципів, орієнтованих на інноваційність, гнучкість та адаптацію до змін. Проведено детальний аналіз як традиційних, так і сучасних науково-методичних підходів до організаційно-економічного забезпечення управління персоналом. Проаналізовано еволюцію поняття цифрової економіки та її вплив на трансформацію управлінських процесів.
Проведено комплексний аналіз досвіду впровадження цифрових технологій в управлінні персоналом у різних країнах світу. З'ясовано, що в провідних європейських країнах рівень цифровізації управління персоналом є високим, що сприяє підвищенню продуктивності, ефективності та конкурентоспроможності підприємств. Виявлено, що для підвищення конкурентоспроможності українських підприємств необхідно активно впроваджувати цифрові технології в управління персоналом, орієнтуючись на найкращі світові практики та адаптуючи їх до національних особливостей.
Розроблено методику розрахунку індексу цифровізації управління персоналом за регіонами України, яка включає такі компоненти: освітній потенціал, інституційну структуру освіти, соціальну інклюзивність, стійкість та динаміку ринку праці, застосування цифрових технологій. Застосування цієї методики дозволило провести порівняльний аналіз рівня цифровізації управління персоналом у різних регіонах України. Виявлено значні регіональні відмінності: лідерами є області, які мають високий освітній потенціал та розвинуту ІТ-інфраструктуру, тоді як найнижчі показники спостерігаються в регіонах, постраждалих від військових дій та з низьким рівнем економічного розвитку.
Удосконалено модель організаційно-економічного забезпечення цифровізації управління персоналом, яка включає три рівні цифровізації: стратегічний, тактичний та операційний. Модель враховує прогнозовані наслідки цифровізації та необхідні ресурси: матеріальні (обладнання, програмне забезпечення), фінансові (інвестиції, бюджетування), інтелектуальні (знання, навички, компетенції персоналу). Особливістю моделі є її орієнтація на стратегічний розвиток підприємства та адаптація до умов воєнного стану, що сприяє підвищенню конкурентоспроможності та стійкості в умовах цифрової економіки.
Розроблено методичні рекомендації щодо впровадження цифрових технологій у підсистему обліку та контролю персоналу на прикладі підприємств енергетичної галузі. Особливістю методичного забезпечення впровадження цифрових технологій у підсистему обліку та контролю персоналу є створення системи моніторингу та оцінки результатів цифровізації, яка дозволяє регулярно оцінювати ефективність впроваджених інновацій та вдосконалювати їх відповідно до потреб підприємства.
Проведено аналіз перспектив раціоналізації організаційної структури підприємства в умовах цифрової економіки. Використовуючи методи системного аналізу та діаграму Ісікави, ідентифіковано ключові фактори, що впливають на ефективність організаційної структури: опір персоналу змінам, технологічні обмеження, зовнішні виклики, такі як ринкові зміни та конкуренція. Запропоновано нову організаційну структуру, яка підкреслює важливість цифровізації, інтеграції сучасних технологій та посилення ролі відділу HR у розвитку людського капіталу. Проведений економічний аналіз трьох варіантів впровадження нової структури підтвердив їх економічну доцільність, демонструючи значні переваги у підвищенні продуктивності, зниженні витрат та покращенні фінансових результатів.
Практична цінність розробок підтверджується їх упровадженням у діяльність підприємств, установ та організацій, а саме ТОВ «БІЗНЕС АРХІТЕКТЧЕ ЛАБ», ТОВ «ІСТОК ПАК», ТОВ «ЛІК», ТОВ «ЛІФТ-МАРКЕТ». Основні теоретичні та практичні положення дисертаційної роботи використані для забезпечення навчального процесу на кафедрі соціальної економіки ХНЕУ ім. С. Кузнеця при викладанні дисциплін «Digital-технології в управлінні персоналом», «Державне регулювання соціальної сфери», «HR-менеджмент», «Управління конфліктами» та «Основи самоменеджменту та лідерства».
