Актуальність дослідження зумовлена зростаючою потребою в психологічній допомозі в умовах суспільної нестабільності та воєнних дій, а також наявністю потенційних ризиків, пов’язаних із неетичними чи непрофесійними втручаннями. Психологічна безпека клієнта виступає ключовою передумовою ефективності консультування, адже забезпечує відчуття захищеності та довіри в терапевтичному процесі.
Дисертаційна робота пов’язана з проблематикою науково-дослідної роботи відділу соціальної психології особистості Інституту соціальної та політичної психології НАПН України за темою «Соціально-психологічні стратегії формування здорового способу життя особистості в умовах суспільної нестабільності».
Мета дослідження: визначення змісту та структури психологічної безпеки клієнта в професійній консультативній діяльності та розробка прогностичних ознак безпечного консультаційного простору.
Об'єкт дослідження: психологічна безпека особистості.
Предмет дослідження: особливості переживання психологічної безпеки клієнтом в процесі психологічного консультування.
Методи дослідження: теоретичні (аналіз, синтез, порівняльний аналіз, системний підхід, моделювання, узагальнення); емпіричні (анкетування, експертне опитування, телефонні інтерв'ю CATI, стандартизовані психометричні шкали та опитувальники); методи обробки даних (математико-статистичні методи, зокрема t-критерій Стьюдента, факторний аналіз, кореляційний аналіз, регресійний аналіз, мережевий аналіз); тематичний аналіз для якісних даних.
Наукова новизна отриманих даних.
У ході виконання роботи вперше:
— розроблено та верифіковано інтегративну модель переживання психологічної безпеки клієнтом в процесі консультування та психотерапії, що включає чотири взаємопов'язані компоненти (клієнт, терапевт, терапевтичний процес, контекст) та два додаткових (управління ризиками та культура безпеки у професійній спільноті);
— визначено індивідуальні предиктори психологічної безпеки клієнта в процесі консультування та психотерапії, до яких відносяться рівень самооцінки, особистісної тривожності, травматизації, депресії, дистресу, довіри до себе, інших та світу, а також інтерсуб’єктивна взаємодія;
— встановлено, що протективними предикторами психологічної безпеки клієнта є довіра до себе та здатність до емпатійного розуміння інших, тоді як ключовими факторами ризику виступають порушення емоційної саморегуляції та труднощі в міжособистісних стосунках
— встановлено, що негативний досвід психотерапії асоціюється з комплексом негативних психологічних показників: зниженням довіри до світу та інших людей, підвищенням особистісної тривожності та посиленням порушень самоорганізації в аспектах емоційної саморегуляції, негативної Я-концепції та міжособистісних стосунків;
— виявлено відмінності у структурі психологічних проблем, потребах щодо забезпечення безпеки та патернах взаємозв'язків між психологічними змінними у клієнтів з високою та нормативною ситуативною тривожністю в процесі психологічного консультування та психотерапії;
— ідентифіковано соціально-демографічні предиктори готовності до психологічної допомоги в українському суспільстві в умовах війни на двох ключових рівнях: поведінковому (відкритість до звернення) та емоційному (страх/занепокоєння перед психотерапією).
Уточнено:
— поняття психологічної безпеки клієнта в процесі психологічного консультування та психотерапії як динамічного стану, що поєднує об'єктивну відсутність загроз психологічному благополуччю із переживанням захищеності на основі індивідуального досвіду клієнта; введено поняття функціональної безпеки як здатності підтримувати психологічну стабільність за несприятливих умов;
— типологію взаємодій психотерапевта, що сприяють або загрожують почуттю безпеки клієнта;
— особливості впливу травматичного досвіду на переживання психологічної безпеки в терапевтичному процесі.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання для підвищення якості терапевтичних послуг, профілактики ятрогенних ефектів, діагностики та моніторингу стану клієнтів у процесі консультування та психотерапії, побудови терапевтичного альянсу та адаптації терапевтичних інтервенцій, підготовки та підвищення кваліфікації фахівців у галузі консультування та психотерапії.
Ключові слова: безпека, психологічна безпека, психотерапія, консультування, етика, небажані події психотерапії, негативні ефекти психотерапії, психологічна допомога, рольове переживання, психічне здоров'я, консультаційний процес, тривожність, «психолог-клієнт», особиста терапія, професійні ризики
