Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 – Економіка – Приватний вищий навчальний заклад «Європейський університет» Міністерства освіти і науки України, Київ, 2025.
Дисертацію присвячено дослідженню режиму інфляційного таргетування та його ролі у забезпеченні економічної стабільності країни. У роботі проаналізовано поняття інфляційного таргетування, його теоретичних підґрунть, ключових детермінант, його переваг та недоліків у порівнянні з іншими типами монетарної політики. Акцентовано увагу на необхідних передумовах для даного режиму, інституційних реформах, що забезпечують його впровадження та успішний подальший перебіг.
Економічна рівновага є важливою не лише для держави в цілому, а й для кожної людини, оскільки лише стабільне економічне середовище створює умови для зростання доходів, розвитку підприємств і забезпечення ефективного виконання державою соціальних програм та інвестицій в інфраструктуру. Інфляція є однією з ключових детермінант добробуту – оскільки її рівень безпосередньо впливає на купівельну спроможність населення, рівень цін і економічну впевненість.
В першому розділі було відображено теоретичні основи режиму таргетування інфляції, його місце в режимах монетарної політики, ключові інструменти, які використовує режим, а саме – облікову ставку та валютні інтервенції. Особлива увага також приділена переліку передумов необхідних для переходу на даний монетарний режим, його перевагам та недолікам. Передумови, необхідні для успішного впровадження режиму інфляційного таргетування наступні: незалежність центрального банку, гнучкість кредитних ставок, стабільність національної економіки, наявність прозорої політики комунікації з населенням.
У роботі виділені наступні переваги режиму таргетування інфляції: зниження інфляційних очікувань, підвищення довіри до фінансових інституцій (не лише центрального банку), можливість комбінації декількох інструментів монетарної політики (облікової ставки та валютних інтервенцій), забезпечення довгострокового економічного зростання, а також недоліки : висока чутливість до шоків, існування значного часового лагу – реакції на зміни в грошово-кредитній політиці, ризик зміни режиму в разі настання глибоких економічних криз.
В другому розділі було проаналізовано досвід впровадження режиму в країнах з різним рівнем розвитку та геополітичним становищем, передумови його впровадження, складнощі з якими довелось зіштовхнутись режиму на шляху до становлення, динаміці режиму, його здатності протидіяти кризам тощо.
Крім того, у другому розділі було окреслено весь шлях економіки України з моменту незалежності до сьогодення, і в рамках цього послідовно висвітлено шлях становлення Національного банку України, як фінансового інституту – з моменту утворення до функціонування нині.
В третьому розділі було розроблено та імплементовано метод групування країн, що ввели інфляційне таргетування на країни, що активно використовують валютні інтервенції та ті, які звертаються до цього інструменту лише інколи. На базі групування країн описаного вище, було побудовано економетричні моделі для 30 країн, що ввели інфляційне таргетування (включно з Україною), щоб здійснити оцінку наступних гіпотез:
– використання валютних інтервенцій як допоміжного інструменту монетарної політики при дотриманні режиму таргетування інфляції забезпечує якісніше функціонування трансмісійного механізму та більш теоретично-обґрунтованих зв’язків між факторами в економіці;
– країни, які комбінують інструмент валютних інтервенцій з обліковою ставкою при дотриманні режиму інфляційного таргетування швидше оговтуються від криз.
Режим таргетування інфляції є найефективнішим режимом монетарної політики сучасності, оскільки дозволяє країнам ефективно управляти економічною політикою, забезпечуючи її прозорість та гласність, стійкість до економічних шоків, злагодженість та комплексність вживаних заходів. Хоча наразі в України відсутня можливість повернутись до даного монетарного режиму, обрана стратегія Національного банку України у поєднанні з достатніми обсягами допомоги країн партнерів, влучною фіскальною політикою та виваженими обсяги валютних інтервенцій дозволить зробити це у найближчому майбутньому.
Ключові слова: режим таргетування інфляції, облікова ставка, інфляція, обмінний курс, валютні інтервенції, ВВП, трансмісійний механізм, центральний банк, монетарна політика, інфляційні процеси, економічне зростання, стабільність, макроекономічне моделювання, міжнародні резерви, авторегресійна модель.
