Анотація присвячена комплексному науковому дослідженню кримінально-правової охорони земельних відносин в Україні. Визначено особливості правового регулювання цієї сфери в умовах земельної реформи та реалізації правового режиму воєнного стану. Обґрунтовано необхідність удосконалення кримінального законодавства задля ефективного управління земельними ресурсами та забезпечення сталого функціонування ринку землі.
Наукова новизна полягає в тому, що дисертація є першим цілісним дослідженням інституту кримінально-правової охорони земельних відносин у контексті реалізації земельної реформи. Розкрито сутність та ознаки цього інституту, проаналізовано сучасний стан його функціонування в умовах трансформації правовідносин та загроз, викликаних міжнародним збройним конфліктом.
Доведено, що чинне кримінальне законодавство України недостатньо охоплює земельну сферу: відповідні склади кримінальних правопорушень розміщено у різних розділах Особливої частини КК України, що ускладнює систематизацію правових норм. Зокрема, статті, що стосуються зловживань у земельній сфері, розташовані в розділах VI, VIII, XV, XVII, XVIII КК України, що ускладнює їх правозастосування.
Зазначено, що не враховано впровадження цифрових інструментів у земельне управління, зокрема щодо внесення даних до земельного кадастру. Існує правова невизначеність стосовно суб’єктів кримінальної відповідальності, зокрема юридичних осіб.
Проаналізовано зарубіжний досвід (Франція, Німеччина, Італія, Іспанія), де земельна сфера охороняється або через екологічні, або майнові правопорушення. Встановлено, що законодавчі моделі інших країн передбачають більш деталізовану криміналізацію діянь, що може бути використано у вітчизняній практиці.
Окреслено ризики та загрози для земельних відносин у період воєнного стану, серед яких — самовільне захоплення земель, зловживання в управлінні, втрати родючості, незаконний перерозподіл на окупованих територіях тощо.
Висвітлено правові трансформації: скасування мораторію на продаж земель (з 01.07.2021), зміни до земельного законодавства в умовах воєнного стану (закони № 2247-IX, № 2145-IX). Окремо наголошено на автоматичному поновленні договорів оренди та електронному документообігу.
Проаналізовано статистику кримінальних правопорушень у період з 2020 до 2024 р., виявлено тенденції зростання кількості правопорушень у сфері земельних відносин. Встановлено, що відсутність окремої систематизації злочинів у земельній сфері ускладнює превентивну діяльність держави.
Запропоновано: уточнити диспозицію ст. 197-1 КК України; доповнити ст. 239 КК кваліфікуючими ознаками; передбачити відповідальність юридичних осіб за земельні злочини (зокрема, за ст. 197-1, 239, 239-1, 239-2, 254 КК); криміналізувати використання земель для незаконних збройних формувань; включити окрему групу правопорушень «у сфері земельних відносин» до нового КК України.
Практичне значення результатів полягає в можливості використання напрацювань у правотворчій діяльності, наукових дослідженнях, юридичній практиці та правничій освіті.
