Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 – Право. – Національна академія внутрішніх справ,
Київ, 2025.
Дисертація присвячена комплексному дослідженню особливостей реалізації принципу пропорційності при обмеженні права особи на недоторканність житла чи іншого володіння в кримінальному процесі України. З огляду на основоположні вимоги принципу пропорційності, розроблено низку законодавчих і практичних рекомендацій з удосконалення наявних кримінальних процесуальних гарантій легітимного обмеження права особи на недоторканність житла чи іншого володіння.
Здійснено всебічне дослідження історичних витоків принципу пропорційності як невід’ємної складової правового регулювання суспільних відносин. Розглянуто особливості його становлення в юриспруденції цивілізації Шумер, стародавніх Вавилону, Риму та Греції, де було закладено основи філософсько-правового осмислення ідей справедливості, рівноваги та розумності в правовідносинах. Увагу зосереджено на поділі в римському праві всіх правовідносин на приватні й публічні, що в контексті аналізу принципу пропорційності, спрямованого забезпечувати баланс між приватними та публічними інтересами, має важливе значення. Проаналізовано використання принципу пропорційності і середньовічному праві, зокрема Великій хартії вольностей, прийнятій в Англії 15 червня 1215 року, кодифікації у ХІІІ ст. німецького права й укладенні «Саксонського зерцала», а також законодавчих актах, які на той час регулювали суспільні відносини на українських землях, – «Руській правді» 1016 року, Першому, Другому і Третьому Литовських статутах (1529, 1566, 1588), гетьманських універсалах Богдана Хмельницького (1648–1657), «Договорах і Постановленнях Прав і вольностей Війська Запорозького», ухвалених 5 квітня 1710 року. Акцентовано на важливості ролі для розвитку західної демократії та принципу пропорційності Війни за незалежність США (1775–1783) і Французької революції (1789–1799), унаслідок чого сформувалася нова система суспільних цінностей, на основі якої 17 вересня 1787 року прийнято Конституцію США, а 26 серпня 1789 року – французьку Декларацію прав людини і громадянина. Схарактеризовано фундаментальність впливу зазначених нормативно-правових актів на подальший розвиток світової юриспруденції, зокрема реалізації принципу пропорційності в австро-угорському та російському імперському кримінальному процесі, який діяв у ХІХ – на початку ХХ ст. на теренах сучасної України. Досліджено період радянського тоталітаризму як один із найзагрозливіших для реалізації принципу пропорційності. Констатовано повне ігнорування балансу між приватними та публічними інтересами в кримінальних процесуальних правовідносинах, заміненого безпідставними репресіями й узурпацією влади. Проаналізовано розвиток принципу пропорційності в кримінальному процесі після здобуття Україною незалежності та прийняття 2012 року нового Кримінального процесуального кодексу України.
