Киреєва З. О. Розвиток уявлення і понять про час у свідомості дітей та юнацтва

Об'єкт дослідження: система уявлень і понять про час, їх об'єм у суб'єктів на різних стадіях індивідуального розвитку. Предмет дослідження: розвиток суб'єктивного спектру уявлень про метричні і типологічні властивості часу та рівні орієнтування у ньому. Мета дослідження: вивчення особливостей рівнів становлення уявлень і понять про час у свідомості дітей та юнацтва. Методи дослідження: опитування, спостереження, бесіда, експериментальний метод оцінки тривалості,що безпосередньо переживалася. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше: визначено етапи розвитку уявлень і понять про час у свідомості дітей та юнацтва; встановлено екстенсивну та інтенсивну сторони змісту уявлень і понять про час у індивідів з нормою інтелекту; виявлено, що власний досвід, який виникає на основі індивідуального переживання плину часу є головним фактором для усвідомлення уявлень і понять про час; встановлено, що в періоді юнацтва уявлення про час переходять на найбільш високий рівень і наближаються до абстрактного відображення часу; виявлено відмінності на рівні уявлень і понять про час у розумово відсталих індивідів і суб'єктів з дитячим церебральним паралічем (ДЦП). Теоретична значущість роботи. В дослідженні подано послідовний опис розвитку уявлень і понять про час у свідомості індивідів. Практичне значення роботи полягає: у використанні результатів дослідження в курсах "Вікова психологія" та "Психологія часу"; в процесі семінарських занять зі студентами-психологами; в розробці спеціального анкетного методу, "Методичних рекомендацій щодо вивчення уявлень про час у розумово відсталих індивідів". Сфера впровадження: педагогічна, загальноосвітні і спецшколи.