Тортіка О. О. Історична географія та населення Великої Болгарії (630 -660 р. н. є.): Методика дослідження кочових суспільств середньовіччя

Дисертацію присвячено вивченню історії та історичної географії господарства і народонаселення Великої Болгарії Кубрата. У роботі пропонується нова методика історичного дослідження кочових спільнот, яка полягає у вивченні їх еколого-господарчих та еколого-демографічних характеристик. Встановлено, що кочове господарство та існуюче на його засадах суспільство підлягає впливу ряду взаємопов'язаних соціальних, господарчих і екологічних закономірностей, які впливають на його добробут, кількість населення, військову активність кочівників. Ця система закономірностей була втілена у формулу і використана у якості наукового методу для визначення кордонів і кількості населення Великої Болгарії Кубрата. Виявлено основні фактори, що впливали на життя традиційної кочової спільноти, встановлено відповідні їм абсолютні та відносні показники. Запропоновано варіант локалізації Великої Болгарії та її племінного поділу, встановлено кількість її населення, яка перебувала у межах 200 тис. чоловік. Отримані результати обгрунтовано теоретично і підтверджено на основі використання історичних аналогій та інших методів наукового дослідження.