Юрченко І. В. Клінічне значення етапної діагностики природжених вад розвитку у дітей в оцінці ефективності заходів щодо їх попередження

В дисертації подані результати вивчення клінічного значення і ролі етапності допологової і післяпологової діагностики вад розвитку в системі медичних заходів щодо їх попередження у дітей. Показана необхідність застосування ультразвукового обстеження жінок з використанням ідеї "зворотнього" зв'язку. Вивчені матеріали пренатальної УЗ діагностики вагітних жінок у строки вагітності до 24 тижнів безвибірно проаналізовано наслідки вагітностей плодами, у яких було діагностовано вади розвитку. На великому клініко-епідеміологічному матеріалі проведено порівняння показників частот вад на підставі допологової та післяпологової діагностики, і їх регіональної структури. Встановлено, що загальна частота ПВР у дітей регіону складає в середньому 21,38 ‰, а у плода 18,0 ‰. Основними формами вад за даними моніторингу ПВР є аномалії опорно-рухового апарату, ССС, сечостатевої системи, МПВР. В структурі ПВР у плода ведучі вади сечостатевої системи, ЦНС, МПВР. Оцінено ефективність виявлення природженої патології на різних етапах. Визначено діагностичне значення системи безперервного медичного спостереження за дітьми з природженою патологією, починаючи з антенатального періоду.