Мінаков М. А. Кантове поняття віри розуму в контексті німецького просвітництва

Дисертацію присвячено дослідженню класичної філософської проблеми співвідношення віри і розуму на прикладі вчення І.Канта про віру розуму. В дисертації розглянуто зміст вчення про віру розуму і його місце в філософії І.Канта. Дисертаційне дослідження розкриває несуперечливість відносин віри і точного знання, належність до сфери розуму віри як здатності людини, що вперше в модерній філософії обґрунтував І.Кант. У дисертації доводиться, що вчення Канта про віру розуму зняла класичне протиставлення віри і розуму і вивела релігійно-філософські дискусії на новий некласичний рівень, який дав можливість розглядати людину в особистісній цілісності її здатностей.