Іваницька Л. М. Диференційний вибір і обгрунтування довготривалого лікування ревматичних запальних хвороб суглобів на основі інгібіторів ЦОГ-2.

Дисертація присвячена проблемі довготривалого лікування ревматоїдного артриту та остеоартрозу з застосуванням селективних і не селективних інгібіторів ЦОГ-2. Метою дослідження було на основі порівняльного аналізу впливу різних представників НПЗП на клінічні прояви РА і ОА та частоти розвитку побічних явищ підвищити ефективність та безпечність комплексного лікування хворих шляхом довготривалого застосування селективного інгібітора ЦОГ-2 мелоксикаму. При порівняльному аналізі з неселективними інгібіторами ЦОГ-2 диклофенаком та флурбіпрофеном встановлено, що селективний інгібітор ЦОГ-2 мелоксикам має кращий профіль безпечності та не поступається в ефективності диклофенаку і дещо перевищує флурбіпрофен при 12-ти місячному лікуванні. Гастродуоденопатії на тлі прийому мелоксикаму виникають в середньому на 3 місяці пізніше лише у 11,7% хворих на РА і у 9,7% хворих на ОА, при застосуванні диклофенаку - відповідно у 26,6% і 33,2%, флурбіпрофену - у 46,6% і 39,9% хворих. В першу чергу мелоксикам показаний хворим, що мають фактори ризику ерозивно-виразкових уражень шлунково-кишкового тракту. При виникненні гастропатій внаслідок прийому неселективних НПЗП рекомендується подальше застосування селективних інгібіторів ЦОГ-2, зокрема мелоксикаму. Доведено високу інформативність комп"ютерної термографії суглобів в кількісній оцінці протизапального ефекту НПЗП при довготривалому лікуванні.