Обуобі Р. О. Профілактика та лікування поліорганної недостатності при хірургічній корекції механічної жовтяниці непухлинного генезу

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0402U001246

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.03 - Хірургія

14-03-2002

Спеціалізована вчена рада

Д 64.600.01

Харківський національний медичний університет

Анотація

Робота присвячена патогенезу та особливостям перебігу поліорганної недостатності у хворих на механічну жовтяницю непухлинного генеза. Прогресувння механічної жовтяниці після оперативних втручань на жовчних шляхах у важких хворих приводить до змін не тільки в печінці, але й в інших органах з розвитком поліорганної недостатності, що супроводжується високою (від 7,2 до 53%) летальністю. Метою дослідження було підвищення ефективності хірургічного лікування хворих на механічну жовтяницю непухлинного генезу, що супроводжувалася поліорганною недостатоністю, шляхом прогнозування, своєчасної профілактики і комплексного лікування виникаючих ускладнень. Проведено аналіз результатів обстеження і лікування 128 хворих з механічною жовтяницею непухлинного генезу, разподілених на 2 групи: групу порівняння (82 пацієнта), у яких застосовувались стандартні методи обстеження і лікування та основну групу (46 пацієнтів), де використовувались методики дослідження вмісту інтерлейкіну-8, а також циркулюючих імунних комплексів, лімфоцитотоксичності. За допомогою клінічних, біохімічних та імунологічних досліджень визначено критерії ризику розвитку поліорганної недостатності в передопераційному періоді. Це дозволило в більш ранній термін прогнозувати розвиток поліорганної недостатності та використовувати більш раціональну хірургічну тактику. Обгрунтовано виділені підгрупи хворих з більш важким перебігом захворювання і більш високим ризиком поліорганної недостатності. Найбільш раціональною в таких випадках була двохетапна хірургічна тактика із застосуванням жовчної декомпресії, потім - основної радикальної операції та при необхідності біосорбції з використанням кріоконсервованих ксеногепатоцитів і ксеноселезінки. Розроблений підхід дозволив знизити число післеопераційних ускладнень з 12,2 % до 6,5 % і скоротити летальність з 9,8 % до 4,3 %.

Файли

Схожі дисертації