Ковбаско К. М. Показання та протипоказання до призначення антибактеріальних засобів дітям, хворим на бронхіальну астму.

В роботі вивчені клінічні особливості, цитологічний та мікробіологічний склад бронхіального вмісту у дітей, хворих на бронхіальну астму та при ускладненні її респіраторною інфекцією. На підставі даних, отриманих при експертній оцінці історій хвороб дітей, які перебували на стаціонарному лікуванні в міському алергологічному відділенні МДКЛ № 2 м. Києва, - визначені основні клінічні ознаки респіраторної інфекції, яка супроводжує бронхіальну астму.Вивчений та проаналізований мікробіологічний склад бронхіального вмісту при загостренні бронхіальної астми різної тяжкості у дітей. Виявлено, що при бронхіальній астмі має місце колонізація бронхолегеневої системи різноманітними мікроорганізмами, що є підставою для виникнення вторинного інфекційного процесу, який ускладнює перебіг основного захворювання у 41,9% обстежених дітей та потребує призначення антибактеріальної терапії. Встановлено та доведено, що в залежності від тяжкості бронхіальної астми в бронхіальному вмісті переважають різні мікроорганізми: при легкому та середньоважкому перебігах - пневмокок, гемофільна паличка, B.catarrhalis. Для тяжкого перебігу бронхіальної астми характерне підвищення питомої ваги грамнегативної флори (ентеробактерій та синьогнійної палички). Визначені клініко-параклінічні особливості "атипової" інфекції респіра-торної системи (Сhlamуdia spp., Mycoplasma pneumoniae), які ускладнюють бронхіальну астму. "Атипові" патогени виявлено при легкому перебігу - в 6,7% випадків, при середньоважкому - в 42,9%, при тяжкому перебігу - в 23,6% спостережень. Доведено, що найважливішою ознакою бронхолегеневої інфекції, яка ускладнює бронхіальну астму є підвищення кількості нейтрофілів в бронхіальному вмісті (більше ніж 10х106/мл). На підставі клінічних показників, виявлення домінуючого мікроорганізму, підвищення кількості нейтрофілів в бронхіальному вмісті, а також при інфікуванні внутрішньоклітинними патогенами, призначалась антибактеріальна терапія. Використання препаратів цефатоксіму та спіраміцину призводило до елімінації патогена та більш швидкого наставання ремісії. Проведені катамнестичні спостереження протягом 8-12 місяців свідчать, що кількість загострень після проведеної антибактеріальної терапії зменьшилась на 39,4%.