Дубровська А. М. Вивчення молекулярно-генетичних механізмів пухлинної прогресії при Ph'-позитивних лейкеміях та їх діагностика

Накопичення вторинних мутаційних змін гена bcr/abl під час прогресії ХМЛ було досліджено на рівні клітинної фізіології (аналізом характеру розподілу актинового цитоскелету у клітинах хворих на ХМЛ та ГЛЛ) та на рівні первинної структури Dbl-кодуючої ділянки гена bcr (аналізом мутацій методом ПДРФ, методом хімічного розщеплення ДНК-ДНК гетеродуплексів, секвенуванням dbl регіонів гена bcr/abl ). Порівняльний аналіз розподілу актину поліморфноядерних лейкоцитах різних донорів дозволив виділити 3 типи клітинного фарбування: 1) дифузійне - до нього відносилися клітини нормальних донорів; 2) кортикальне - характерне для більшості хворих - С. (ХМЛ, бластна криза), Ф. і Я. (ГЛЛ), а також для клітинних ліній К562 та U937; 3) цитоскелетний розподіл третього типу - dot-like - спостерігався лише в одному випадку К. (ХМЛ, бластна криза). Всі медичні діагнози "Ph'-позитивний ХМЛ" та "Ph'-позитивний ГЛЛ" було верифіковано нами методом ЗТ-ПЛР.Аналіз мутацій дозволив у випадку хворого К. встановити трансверсії у Dbl - кодуючому регіоні гена bcr/abl в положенні 2127 ( заміна Т на С), та у положенні 2449 ( трансверсія С - А). Виявлені мутації можуть бути самодостатнім або додатковим фактором пухлинної прогресії.З метою дослідження наявності та рівня експресії нормального білка Bcr нами було проекспресовано, очищено і використано для отримання поліклональних антитіл рекомбінантні Dbl та PH-гомологічні домени білка Bcr. Результати Вестерн-блот аналізу із використанням лізатів клітин хворих на ХМЛ дають змогу зробити припущення 1) про наявність негативного зворотнього зв'язку між ескпресією білків Bcr та Bcr/Abl 2) про існування механізмів регуляції експресії гена bcr/abl на рівні трансляції - у випадку наявності транскриптів та відсутності транслятів гена bcr/abl. Отже, отримані антитіла дають змогу детектувати нормальний білок Bcr і дозволяють розробити комплексний підхід для детекції філадельфійської перебудови . Це забезпечує більш глибокий аналіз молекулярних основ пухлинної етіології, проведення диференціальної діагностики для хворих з підозрою на ХМЛ і прогнозування подальшого перебігу захворювання.