Вакуленко М. В. Конверсія як соціально-політична проблема трансформації українського суспільства.

В дисертації на підставі аналізу теорії й практики конверсії на Заході, в СРСР, Росії та Україні обґрунтовуються причини її виникнення, цілі, умови, механізми та особливості здійснення; характеризуються моделі "перманентної'', "адміністративно-командної", "ринкової" конверсій. Зазначається, що значна частка ВПК у промисловості України, його адміністра-тивно-командна форма, існування в якості одного із структурних ланцюгів єдиного державного механізму, обумовили специфіку трансформації в державі; надали конверсії соціального характеру, зробили її досить важливою складовою якісного перетворення суспільства. Це в свою чергу потребує розв'язання цілої низки теоретичних і практичних соціально-економічних проблем: розробки нових концепцій зовнішньої політики, воєнної доктрини та інших соціально-політичних програм; формування нового ВПК, адекватного до потреб та економічних можливостей, а також соціально-політичних умов, що змінилися; ВПК повинен являти собою не тільки певну цілісність а й систему, хоча і взаємопов'язаних, але в той же час і відносно (в рамках своїх повноважень) самостійних суб'єктів економічної, політичної та соціальної діяльності; формування нового суб'єкта конверсії (демократичного, публічного, відкритого), який являв би собою систему відносно самостійних державних органів, політичних, економічних, соціальних, наукових та суспільних інститутів і організацій, які діють на засадах узгодження інтересів всіх сторін при досягненні ними консенсусу; пошук ефективних шляхів здійснення конверсії, найбільш адекватних до конкретно-історичних умов України. Пропонується в якості одного з ефективних шляхів здійснення конверсії створення соціополісів на базі підприємств ВПК, як специфічної історичної форми випереджального розвитку, концентрації та злиття виробництва, капіталу, науки, освіти і висококваліфікованої робочої сили. Обгрунтовано модель "трансформаційної" конверсії для України.