Ганзій О. Б. 1. Клінічні та параклінічні особливості гастродуоденальної деструкції у дітей

1. Дисертація присвячена питанням підвищення ефективності діагностики та лікування деструктивних захворювань гастродуоденальної зони у дітей. Комплексно обстежено 120 дітей з виразковою хворобою та ерозивним гастродуоденітом. Для верифікації діагнозу проводили фіброезофагогастродуоденоскопію з прицільною біопсією тіла, антрального відділу шлунку та цибулини ДПК. Оцінювали морфо-функційний стан слизової оболонки шлунку та ДПК за допомогою ШИК-реакції. Порівнювали порушення гемодинаміки, кислотопродукцію та кислотонейтралізацію шлунку при різних видах деструкції. Аналіз клініко-анамнестичних даних свідчить про схожість клінічної маніфестації ерозивних і виразкових захворювань, що можна пояснити спільністю патогенезу і механізмів формування гастродуоденальних деструкцій. Найбільш виражені морфологічні зміни виявлені в антральному відділі шлунку. Співставлення морфологічних та гістохімічних змін виявило значне зниження резистентності захисного слизового бар'єру - неповноцінність слизоутворення та зниженнясекреторної активності. Достовірні зміни основних показників гемодинаміки, тривалий агресивний вплив шлункового соку при суб- та декомпенсації кислотонейтралізації служать фактором ризику розвитку деструктивного процесу. Включення в комплексну терапію цитопротективного препарата смекти сприяє епітелізації деструкції, подовженню ремісії.