Авдєєва О. В. Роль ендотеліну-1 і фібронектину в прогресуванні хронічного гломерулонефриту.

Об'єкт дослідження: Хворі на хронічний гломерулонефрит. Мета дослідження: поліпшення діагностики та прогнозування хронічного гломерулонефриту на підставі дослідження ендотеліну-1 (ЕТ-1) і фібронектину (ФН), як чинників ризику прогресування запального процесу в нирках. Методи дослідження: Використовувались загальноклінічні методи дослідження крові та сечі, біохімічне дослідження крові, клініко-інструментальне обстеження. Оцінка стану ендотелію проводилась на підставі визначення концентрації ЕТ-1 в крові методом радіоімунного аналізу, дослідження вмісту ФН в крові здійснювалося за допомогою методу імуноферментного аналізу. Практичні результати: Результати проведеного дослідження дозволяють рекомендувати визначення вмісту ЕТ-1 і ФН в процесі динамічного спостереження за хворими на ХГН в якості критеріїв прогнозування перебігу захворювання. Зниження ЕТ-1 і ФН в крові є маркером прогресування фібропластичних процесів в нефронах та служить показанням до вибору своєчасної оптимальної корекції гомеостатичнихпорушень (призначення малобілкової дієти, ентеросорбції, інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту навіть при відсутності клінічних ознак ХНН). Наукова новизна отриманих результатів: Встановлено, що важкість перебігу запального процесу в нефронах і розвиток склеротичних змін пов'язані зі станом системи ендотелію та екстрацелюлярним матриксом. Вперше встановлено підвищення вмісту в крові ЕТ-1 у хворих на ХГН з достатньою функцією нирок та зниження цього показника при ХНН III стадії. Встановлено взаємозв'язок рівня ЕТ-1 та ФН в крові у хворих на ХГН, показано наявність взаємозв'язку між ЕТ-1, ФН та іншими факторами прогресування захворювання: артеріальним тиском, протеїнурією, гематурією, вмістом ліпідів у крові. Доведено, що підвищення вмісту ЕТ-1 та ФН в крові відбиває важкість запального процесу в нефронах. Прогресуюче зниження цих показників свідчить про розвиток фібропластичних склерозуючих змін в нирках. Ступінь впровадження: Результати дисертаційної роботи впроваджені в роботу лікувальних та наукових закладів м. Харкова (Обласний клінічний центр урології та нефрології, Інститут терапії АМН України), Харківської області (Красноградська ЦРЛ), м Донецька (Обласне клінічне територіальне медичне об'єднання). Теоретичні і практичні результати використовуються в педагогічному процесі на кафедрах терапевтичного профілю Харківського та Донецького державних медичних університетів. Сфера (галузь) використання: медицина, терапія.