Желіба О. В. Методичні засади використання умовно-графічної наочності у процесі навчання всесвітньої історії в 10-11 класах

Об'єкт дослідження - процес навчання всесвітньої історії в старших класах середніх загальноосвітніх навчальних закладів України. Мета дослідження полягає в розробці системи використання умовно-графічної наочності на уроках всесвітньої історії в 10-11-х класах середніх загальноосвітніх навчальних закладів на основі запровадження чітких класифікацій засобів умовно-графічної наочності та методів роботи з ними. Методи дослідження та апаратура - теоретичні методи (формалізація, історичний метод, метод системного підходу, абстрагування, дедукція та індукція, метод системно-структурного аналізу і синтезу, моделювання, теоретичного аналіз педагогічних ідей); емпіричні методи (констатуючий, перетворювальний та контрольний педагогічні експерименти, анкетування, метод тестів); методи обробки та інтерпретації емпіричних даних (порівняння, альтернативний аналіз, якісний аналіз, варіаційний аналіз, математичні та статистичні методи). Теоретичні результати і новизна - вперше запропонована, апробована та науково обґрунтована методика навчання історії засобами умовно-графічної наочності на уроках всесвітньої історії в 10-11 класі. Практичні результати і новизна - висновки, рекомендації, узагальнення та технологія навчання можуть бути використані для підвищення ефективності навчального процесу у загальноосвітніх навчальних закладах, у процесі підготовки та перепідготовки вчителів історії. Предмет і ступінь впровадження - навчання історії засобами умовно-графічної наочності на уроках всесвітньої історії в 10-11 класі, розпочате впровадження. Ефективність впровадження - коефіцієнт навчальних досягнень в учнів експериментальної групи в п'ять разів вищий, ніж в учнів контрольної групи. Сфера (область) використання - загальна освіта, педагогічна освіта, післядипломна педагогічна освіта.