Бурлаєнко Н. А. Гетерофазні реакції координаційних сполук міді(І),(ІІ), нікелю(ІІ) з парами води, амоніаку, диетиламіну та гідразину

Дослідженням методом п'єзокварцового мікрозважування гетерофазних реакцій саліцилальмоноетаноламінатних комплексів міді(ІІ), нікелю(ІІ) з парами води, амоніаком, гідразином встановлено, що вони описуються моделлю утворення мономолекулярного шару. З'ясовано вплив природи центрального атому комплексу, будови координаційного поліедру на ефективні константи швидкості гетерофазної взаємодії. Показано, що із збільшенням донорних властивостей газоподібних сполук в ряду Н2О < NH3 < N2H4 зростає стійкість утворених адуктів. Виявлена здатність до утворення лабільних адуктів з N2H4 протонованих p-комплексів міді(І) з диаліламіном та малеїновою кислотою. Синтезовано комплекс міді(І) з дибензальазином складу Cu3Cl3·2C14H12N2 та встановлено методом РСА його будова. Встановлено, що зв'язування молекули газоподібної речовини з центральним атомом комплексу призводить до його руйнування або до утворення надто стійких адуктів.