Ващенко Л. М. Антимутагенна і протипухлинна активність Pseudomonas syringae pv. atrofaciens i Pseudomonas syringae pv. coronafaciens

Дисертація присвячена вивченню геномоделювальних та протипухлинних властивостей культуральної рідини, клітин та ліпополісахаридів (ЛПС) двох патоварів P. syringae. В роботі показано, що екстраговані 0,85%-м розчином хлориду натрію ЛПС патоварів P. syringae мають типовий для бактерій цього виду хімічний склад. В бактеріальній тест-системі з ауксотрофними за гістидином штамами Salmonella typhimurium встановлено, що P. syringae pv. atrofaciens 8281 i P. syringae pv. coronafaciens 9030 не утворюють сполук із мутагенною активністю. ЛПС P. syringae pv. atrofaciens 8281 і P. syringae pv. coronafaciens 9030 притаманна антимутагенна активність стосовно спонтанного та індукованого біхроматом калію мутагенезу у тест-штамів S. typhimurium. Антимутагенна активність обох досліджуваних ЛПС найбільшою мірою виявляється за одночасної дії їх з мутагеном на клітини тест-штамів. Це, ймовірно, пов'язано зі здатністю ЛПС адсорбувати біхромат калію. Сік із листків пшениці у фазі сходів з ознаками ураження P. syringae pv. atrofaciens 8281 та неуражених листків виявляє однакову антимутагенну активність. За допомогою моделі пухлиноутворення, спричиненого Agrobacterium tumefaciens на експлантатах картоплі, показано, що фільтрат культуральної рідини, зруйновані ультразвуком клітини та ЛПС патоварів P. syringae запобігають пухлиноутворенню та/або зменшують його інтенсивність.