Жихарєва О. О. Лінгвокультурологічні особливості ознакових слів в англомовних текстах Євангелія

Дисертація присвячена аналізу ознакових слів - прикметників та ад'єктивованих дієприкметників - в англомовних текстах Євангелія від Марка та Іоанна. У дослідженні визначаються структурні, семантичні та функціональні особливості ознакових слів у лінгвокультурологічному аспекті, що розкривають характер культурологічного компонента значення ознакових слів та визначають їх роль у передачі й збереженні культурної інформації. В парадигматиці, на основі словникових дефініцій, побудовано макрополе, в структуру якого входять дві сфери (предметно-логічна та морально-оцінна), лексико-семантичні групи, підгрупи, класи, підкласи, де предметно-логічна сфера переважає морально-оцінну. Виявлено, що у процесі функціонування на реалізацію значень ознакових слів в англомовних текстах Євангелія впливають різні типи контексту - мікроконтекст, макроконтекст та ситуаційний контекст. Зрушення, що відбуваються у семантичній структурі ознакових слів, відбиваються в їх інтенсіоналі, імплікаціоналі та екстенсіоналі. Контекстуальний аналіз, урахування лінгвальних та екстралінгвальних чинників, що є суттєвими для лінгвокультурологічного аспекту значення в англомовних текстах Євангелія, уможливлюють переструктурування макрополя ознакових слів у синтагматиці. Кількість лексико-семантичних варіантів морально-оцінної сфери у макрополі ознакових слів, побудованому у ракурсі синтагматики, переважає над кількістю лексико-семантичних варіантів предметно-логічної сфери. Таким чином, будь-який фрагмент дійсності може набувати в християнській картині світу духовної, релігійної значущості, а також аксіологічної забарвленості. Це робить ознакові слова особливим типом лінгвокультурних знаків, що виражають інформацію, культурно значущу для християнського світу.