Подолян Г. П. Містичний досвід в контексті осягнення моралі як духовного феномена.

Дисертація присвячена дослідженню значення й можливості використовування містичного досвіду як культурного артефакта для обґрунтування моралі як духовного феномена в контексті сучасних змін етико-теоретичних парадигм. На підставі аналізу історико-філософської, етичної, релігієзнавчої й культурологічної джерельної бази визначаються роль, сфера й межі можливої кореляції між мораллю й містичним досвідом як культурним артефактом. З'ясовано, що містичний досвід має значиму міру евристичного потенціалу для втілення його здобутків в сучасному етичному пізнанні для осягнення сутності морального феномена. Площиною їх взаємодоповнення й співвідносності є система моральних вимог і морального вдосконалення, яка задає й межі цієї взаємодії. Також приділяється увага проблемам сучасного розуміння специфіки моралі. Відзначається, що проблеми розгляду моралі на основі віднесення її до сфери духовності, аналіз її духовно-практичного буття мало дослідженні і тому викликають науковий інтерес. Підкреслюється, що осмислення моралі як духовного феномена сприяє виявленню засад, які визначають єдність її внутрішньої структури і комплексний характер взаємодії з іншими формами духовної сфери. Акцентується увага на особливостях раціонально-теоретичного пізнання моралі, оцінці місця й ролі раціоналізму в класичній етиці, виявленні провідних тенденцій сучасного філософсько-етичного дискурсу, аналізі феномена містичного досвіду в існуючих формах містично-релігійної практики, філософських та наукових інтерпретаціях містицизму. Ключові слова: мораль, етика, моральне самовдосконалення, містичний досвід, містицизм, сучасні етико-теоретичні парадигми.