Російчук Т. А. Образні компоненти в структурі становлення писемного мовлення дітей.

В дисертаційному дослідженні здійснено теоретичний аналіз зв'язку мовленнєвого розвитку дитини і образної основи її творчих практик. У контексті діалогічного підходу в психології творчі практики дітей розглядаються як засоби спілкування, чия образна основа входить до механізму розвитку мовлення. Диференціювання форм мовлення залежить від ступеня розвитку образу у творчих практиках дитини. Виділено три етапи розвитку мовлення, які на відміну від традиційного підходу співвідносяться не з послідовною появою певних форм мовлення (зовнішнього, внутрішнього та писемного), а зі специфікою їх образної основи. Кожний етап мовленнєвого розвитку має витоки у попередніх, тому писемне мовлення у своєму розвинутому стані має тривалу історію, до якої залучені всі етапи формування образної основи творчих практик дитини. Складний образ уявлюваної ситуації, який формується у грі, стає основою для самостійного розуміння та породження текстів, що є важливою передумовою появи писемного мовлення. Актуалізація образних компонентів творчих практик у навчанні писемному мовленню допомогає дитині побудувати й утримувати образ уявлюваної ситуації, яка має сюжетоутворювальне значення. Створення умов для розвитку розумової основи письма (текстове мислення) образними засобами творчих практик дозволяє ефективніше організувати процес навчання писемному мовленню і побудувати його в дусі ідей Л.С. Виготського про вирощування письма із гри та малювання.