Варшавський О. П. Концепція мови в онтології Мартіна Гайдеґґера (історико-філософський аналіз).

Об’єкт дослідження - феномен мови у фундаментальній онтології М.Гайдеґґера. Мета дослідження - розкриття конститутивних аспектів буттєвого розуміння мови в онтології Мартіна Гайдеґґера в контексті історії європейської філософії. Установлено, що дане розуміння вступає в гостре протиріччя з інструменталістським підходом до мови, що сходить до уявлень класичної метафізики. Для вивчення сутності цього протиріччя була обрана група феноменолого-герменевтичних та історико-компаративистських методів. Було покладене завдання, по-перше, провести загальну верифікацію обов’язковості концепту мови для онтології, а відтак, виявити дійсні наслідки онтологічної легітимації концепту мови. В якості визначального в інтерпретації феномена мови виявлено спосіб розрізнення буття і сущого: з’ясовано, що він обґрунтовує як прирівнювання мови до інструменту у метафізиці, так і її самобутність у подійному ототожненні мови і буття у Гайдеґґера. На основі історико-компаративістського аналізу понять часу і місця встановлена онтологічна мотивація феномена мови в якості іманентної «вказівної потенції» буття. Обґрунтовано розрізнення двох видів каузальності (фізичної і «вказівної») та мовний розрив у детермінізмі сущого. Здійснено системний аналіз вчення Гайдеґґера про мову, внаслідок чого виведені онтологічні положення про підстави тотожності мови та буття, про специфіку вказівного визначення сущого словом, про вторинність проти слова людського воління, чуттєвості та розсудковості, про необхідність перетворення «онтологічної диференції» Гайдеґґера на розрізнення буття і слова. Здійснена оригінальна спроба витлумачення гайдеґґерівських символічних визначень мови та її сутності («домівка», «билина», «виречення» та ін.). Встановлено історичний контекст вчення Гайдеґґера про мову: розрізнені онтології, які детермінують і, навпаки, виключають феномен мови із ряду сущого. Проведено критику спроб зведення і виведення феномена мови із природних і суспільних факторів. Сфера використання – дисертація може бути основою курсів «Філософія мови», «Філософські основи лінгвістики».