Об'єкт дослідження: координаційні сполуки германію (IV) з діетилентриамінпентаоцтовою, етилендіамінтетраоцтовою та оксіетилідендифосфоновою кислотами і гетерометалічні на їх основі комплекси з іонами деяких s-, d- та f-металів. Мета дослідження: синтезувати нові однорідно- і різнометальні комплексонати германію (IV), виявити їх координаційно-хімічні, структурні особливості та функціональні властивості. Методи дослідження: елементний, термогравіметричний, рентгенофазовий та рентгеноструктурний аналіз, спектральні (СДВ, ІЧ, УФ-спектроскопія), вимірювання магнітної сприйнятливості. Теоретичні і практичні результати, новизна: Розроблено методики та проведено синтез у водних розчинах 31 нового однорідно- та різнометального комплексоната германію (IV) на основі діетилентриамінпентаоцтової, етилендіамінтетраоцтової та 1-оксіетилідендифосфо-нової кислот. При використанні в якості конструкційних блоків діетилентриамінпентаацетато-, етилендіамінтетраацетато- та оксіетилідендифосфонатогідроксогерманієвих кислот,які мають вакантні донорні центри, отримано ряд комплексів з s- (Li, Na, K, Mg, Ca, Ba), d- (Co, Ni, Cu, Zn) і f- (Pr, Nd, Gd, Тb) металами. Показано, що всі різнометальні комплексонати побудовані за типом супрамолекулярної архітектури, що реалізується за рахунок різних видів міжмолекулярних водневих зв'язків. Їх склад і будова визначаються природою другого металу s-, d- або f- (солі, катіон-аніонні чи гетероядерні) із збереженням структури вихідного германієвого аніону. Зазначено, що висока здатність ряду синтезованих комплексів германію виявляти біологічну активність (антиоксидантну, кардіотропну, гепатопротекторну, противокарієсну) визначається синергізмом фармакологічної дії германію, лігандів та інших металів, а її різноманітність пов'язана з тим, що вивчені комплекси є індукторами інтерферону - перспективними імунофармакологічними засобами регулювання дисбалансу імунної системи.Ступінь упровадження: отримані в роботі дані впроваджені у практику роботи кафедри загальної хімії та полімерів (окремі розділиспецкурсів, присвячених комплексоутворенню і фізико-хімічним методам дослідження координаційних сполук). Сфера використання: координаційна хімія.
