Романова О. А. Відновлення кісткового мозку як органу імунітету у реципієнтів лімфомієлотрансплантату

Основні наукові положення дисертації містять результати комплексного дослідження закономірностей відновлення кістковомозкового мієлопоезу, лімфопоезу та імуногенезу після лімфомієлотрансплантації, а також визначенню ролі клітинних та гуморальних факторів у регуляції реконституційних процесів у кістковому мозку під впливом трансплантації лімфогемопоетичних клітин. Показано, що збагачення мієлотрансплантату лімфоїдними клітинами сприяє більш високій динамічності відновлення основних кількісних, функціональних та метаболічних параметрів кісткового мозку, створюючи умови для повноцінної реалізації гемопоетичних властивостей трансплантату. Виявлено, що під час інтенсивного відновлення кількісних показників кісткового мозку (1-й післятрансплантаційний місяць) переважний регуляторний вплив на нього справляють кістковомозкові Т-лімфоцити, які активуюче діють на гемопоетичні клітини. На протязі 2-го післятрансплантаційного місяця у кістковому мозку з’являються лімфоцити з супресорними властивостями, які маютьфенотип нуль- та В-лімфоцитів і справляють інгібіторну дію на клітини, що активно проліферують. У той самий термін у сироватці з’являються фактори імунної та неімунної природи з супресорними властивостями.