БАШКИРОВА О. М. Версифікація Ліни Костенко (метрика, ритміка, строфіка, фоніка).

Дисертацію присвячено дослідженню версифікації Ліни Костенко. Вперше в українському літературознавстві на основі комплексного віршознавчого аналізу ліричних та ліро-епічних творів поетеси 1957 - 1989 років визначено провідні тенденції розвитку її метричного, строфічного та фонічного репертуару. Здійснено спробу періодизації творчості авторки з урахуванням не тільки особливостей еволюції поетичних форм, а й образності, проблематики, основних творчих прийомів. Динаміка розвитку версифікації на цих етапах досліджується з позицій цілісності літературного твору, через розкриття ролі віршувального чинника в загальній структурі ідіостилю. Віршування поетеси розглянуто як один із найважливіших факторів вияву творчої самобутності й водночас - як зразок формозмістових шукань шістдесятників; поглиблено вивчається проблема взаємодії традицій класичного віршування і новаторства, трансформації народнопоетичних форм.