Ямборко Н. А. Стійкість мікробних угруповань грунту до генотоксичного впливу деяких пестицидів

Дисертація присвячена дослідженню стійкості мікробних угруповань ґрунту до токсичної і мутагенної дії фунгіцидів біологічного походження мікосану і мікосану нового, хімічно синтезованих фунгіцидів фундазолу і вітаваксу, а також гербіцидів раундапу і діалену. В роботі запропоновано новий метод визначення токсичної і мутагенної дії пестицидів на мікробні угруповання ґрунту, шляхом реєстрації індукції стійкості до стрептоміцину у ґрунтових мікроорганізмів. Вперше показано, що біологічні агротехнології вирощування сприяють підвищенню стійкості мікробних угруповань ґрунту до пестицидів, а хімічні - підвищують їх вразливість до мутагенної дії пестицидів.Досліджено генетичну активність пестицидів для тест-культур Salmonella typhimurium TA100, S. typhimurium TA98 та E. coli WP, виявлено кореляцію на 99 % між даними за тестом з E. coli WP2 і розробленим методом.Встановлено, що генетична регуляція мікробних ферментних систем є нестійкою до дії пестицидів, на прикладі M. luteus CCM 248 і S. maltophilia УКМ В-257виявлено три типи змін:: 1) перерозподіл активності між молекулярними формами окремих ферментів; 2) поява нових або зникнення наявних молекулярних форм ферментів; 3) повне пригнічення синтезу ферменту.Показано, що хімічно синтезовані пестициди знижують пружну стійкість мікробного угруповання ґрунту, а біофунгіциди мікосан і мікосан новий не впливають на біологічну активність ґрунту.