Федець Ю. І. Проза Богуміла Грабала в контексті "празької іронії".

Дисертація є першим в українській славістиці систематизованим дослідженням художніх текстів чеського письменника сучасності Богуміла Грабала (1914-1997), лауреата багатьох європейських літературних премій. У роботі визначено художні риси й типологічні особливості прози як цілісної динамічної системи в контексті розвитку явища "празької іронії" у чеській літературі. Порушуються і ряд теоретичних проблем сучасного літературознавства, зокрема, проблема марґінальності автора й героя, досліджується автобіографізм в контексті "літератури пограниччя". Подається оригінальна класифікація особливого типу оповіді письменника ? "господської балаканини", аналізуються типи мовних ігор та визначаються основні принципи організації художніх текстів. На прикладі прози Б. Грабала здійснено спробу розширити поняття "празької іронії" стосовно динаміки стилів, рис постмодерного мистецтва в контексті посткультурної кризи сучасної епохи та розглянути сучасну чеську літературу в типологічних сходженнях із художніми явищами інших європейських літератур. Ключові слова: автобіографізм, "господська балаканина", "література пограниччя", марґінальність, мовна гра, пабітел, постмодернізм, "празька іронія".