Ларіонов В. Б. Посилення трансдермального введення похідних 1,4-бенздіазепіну

Трансдермальне проникнення похідних 1,4-бенздіазепіну. Розробка методів посилення проникнення похідних 1,4-бенздіазепіну через шкірні шари. Методи дослідження - спектроскопічні, радіоізотопні, фармакологічні, статистичні. Запропонований переважний механізм збільшення проникності рогового шару при дії аліфатичних кислот, спиртів, солей алкілпіридинію. Встановлено, що підсилюючий ефект аліфатичних спиртів та похідних алкілпіридинію обумовлений впливом на ліпідні і білкові структури рогового шару, а також частковою екстракцією з нього ліпідів і холестерину. Виявлено залежність між ліпофільністю похідних 1,4-бенздіазепіну та збільшенням їх трансдермальної проникності. Застосування лауринової кислоти як підсилювача проникності для феназепаму приводить до значного збільшення його біодоступності при трансдермальному введенні (в ~ 3 рази). Найбільшу здатність проникати крізь шкіру має лауриловий естер 3-гідроксифеназепаму. Синтезований препарат має низьку величину константи елімінації, що обумовлює його пролонгований фармакологічний ефект. Сфера використання - біоорганічна хімія, фармакологія, медицина.