Об'єкт дослідження: органи серцево-судинної системи: міокард, аорта, периферичне кровоносне русло Мета дослідження: виявити тенденцію до змін цих порушень під дією гліцерофосфату кальцію і яблучного пектину Методи дослідження: ультраструктурний аналіз міокарду експериментальних тварин здійснювався методами трансмісі-онної електронної мікроскопії, інтимальний рельєф грудної аорти вивчався за допомогою скануючої електронної мікро-скопії. Основні показники відхилення параметрів периферич-ного кровообігу отримані методом реовазографії. Обробка кі-лькісної інформації проведена за допомогою статистичних ме-тодів дослідження. Практичне значення отриманих результатів: отримані результати експериментальних досліджень дали змогу установи-ти, що використання при хронічній фтористій інтоксикації гліцерофосфату кальцію оказує невелике, але достовірно реге-строване поліпшення стану міокарду та діяльності серцево-судинної системи в цілому. Тому використання цього препа-рату в клініці може вважатись обгрунтованим. Добільш суттє-вого поліпшення морфологічних та функціональних показни-ків серцево-судинної системи при хронічній фтористій інток-сикації призводить регулярне вживання тваринами природних продуктів, які містять пектинові речовини, які мають виражені обволакуючі та адсорбціонні властивості, ефективно знижує надходження до внутрішнього середовища організму тварини надлишкової кількості фтору. Виходячи з цього, слід вважати достатньо обгрунтованим використання продуктів, які містять пектинові речовини, в раціоні живлення, як лікувально-профілактичні засоби у ендемічних вогнищах флюорозу. Наукова новизна отриманих результатів: комплексне використання сучасних морфологічних методів (серійні напів-тонкі зрізи, трансмісійна та скануюча електронна мікроскопія) у поєднанні з електрофізіологічними методами дослідження (реовазографія) з статистичним аналізом кількісних показни-ків, забезпечило отримання нової інформації про природу і механізм дії фтору при тривалому надлишковому надходженні його до організму на серцево-судинну систему експеримента-льних тварин. Принципово по-новому обгрунтована структур-на організація міокарду, яку слід уявляти, як складну сіть ско-рочувальних елементів інтегрованих в єдину систему за раху-нок послідовних з'єднань кардіоміоцитів, які утворюють м'язеві волокна, та паралельних зв'язків між останніми за до-помогою міжм'язевих анастомозів, які забезпечують генералі-зоване розповсюдження хвилі деполяризації. Результати до-сліджень дали змогу обгрунтовати концепцію, згідно якої три-валий надлишковий вміст фтору в організмі призводить у міо-карді експериментальних тварин до порушення процесу генералізованого розповсюдження хвилі деполяризації внаслідок деструкції міжм'язевих анастомозів, а також порушення по-слідовного зв'язку між кардіоміоцитами. Слід очікувати, що отримані результати допоможуть більш суттєво вивчити при-роду морфологічних та функціональних змін серцево-судинної системи при хронічній фтористій інтоксикації та розширити пошук лікувально-профілактичних заходів. Ступінь впровадження: дані нашого дослідження впроваджені в навчальний процес на кафедрі анатомії людини Дніпропетровської державної медичної академії, Української медичної стоматологічної академії, Луганського державного медичного університету. Сфера (галузь) використання: медицина, в навчальний процес
