Котлярова Т. О. Іконоборські ідеї в духовному житті Київської Русі та Московської держави: релігієзнавчий аспект

Дисертацію присвячено дослідженню явища іконоборства в духовному житті Київської Русі та Московської держави. Відповідно, розглядаються витоки, особливості розвитку та поширення іконоборських ідей на Русі. До головних причин, що сприяли формуванню іконоборських уявлень, належать впливи тих учень, особливо єретичних, які містили іконоборські ідеї; засилля обрядовір'я та фанатичні зловживання по відношенню до ікон; зростання власного вільнодумства; нерозуміння богословського вчення про ікони тощо. Здійснено релігієзнавчий аналіз іконоборських акцій і встановлено, що дії іконоборців в період Київської Русі синкретизуються з місцевими віруваннями і носять здебільшого побутовий практичний характер (спалення, порубка, відщіпування, розбивання, перевертання "догори ногами" ікон та інше). Згодом практичне іконоборство набуває більш фанатичних розмірів, проявляється в антицерковних виступах єретиків Московської держави (ХІV - ХVІ ст.). Акцентовано увагу на еволюційному характері явища іконоборства на Русі з моменту християнізації до виникнення перших єретичних рухів стригольників і жидовілих. Встановлено, що аргументація іконоборців на Русі щодо критики ними іконошанування є подібною як до попередніх, так і до сучасних іконоборських рухів, наприклад: посилання на старозавітну заборону ідолопоклонства; використання суперечливих моментів з тексту Нового Заповіту в іконоборській інтерпретації; ототожнення понять "поклоніння" і "шанування"; заперечення, пов'язані з догматом про дві природи Боголюдини Христа; критичне ставлення до феномену чудотворної ікони; заперечення шанування хреста, святих мощів, чернецтва тощо.