Об’єкт дослiдження: Краунофани і катенани, що містять фрагмент 2,7-діоксифлуоренону. Мета дослiдження: Розробка методів синтезу нового класу краунофанів – флуоренонокраунофанів та [2]катенанів на їх основі; вивчення структури й властивостей отриманих сполук. Методи дослiдження та апаратура: Органічний синтез, спектроскопія ЯМР, УФ, ІЧ, мас-спектрометрія, рентгеноструктурний аналіз, методи комп’ютерного молекулярного моделювання. Теоретичнi результати та iх новизна: Уперше синтезовані краунофани, що включають фрагмент 2,7-діоксифлуоренону, як елемент макроциклічного каркасу. На підставі даних ЯМР 1Н спектроскопії й молекулярного моделювання встановлено, що в розчинах флуоренонокраунофани переважно знаходяться у конформаціях із закритою внутрішньомолекулярною порожниною, які стабілізовані внутрішньомолекулярними взаємодіями ароматичних фрагментів молекули. Комплексом спектральних методів, таких як мас-спектрометрія, ЯМР та УФ спектроскопія, вивчено взаємодію флуоренонокраунофанів з паракватом. Виявлено лінійну кореляцію між величиною вільної енергії комплексоутворення та положенням смуги поглинання, викликаної переносом заряду у комплексах. Встановлено, що флуоренонокраунофани перспективні як молекулярні матриці для синтезу катенанів. На прикладі флуоренонокраунофану, у якому фрагменти флуоренону й нафталену зв’язані залишками триетиленгліколю, вперше показана можливість існування катенану у вигляді одного “замороженого” трансляційного ізомеру при кімнатній температурі. Практичнi результати i новизна: Розроблено зручні методи синтезу нового класу краунофанів – флуоренонокраунофанів, які є перспективними лігандами для электронодефіцитних молекул типу параквату. Знайдені залежності величин індукованих хімічних зсувів сигналів протонів субстрату та краунофану в ЯМР 1Н спектрах їхніх сумішей, а також положень максимумів смуг поглинання КПЗ від стійкості комплексів, що утворюються, дозволяють легко оцінювати стійкість комплексів краунофанів з тим або іншим субстратом, не вдаючись до трудомістких експериментів з визначення констант. Показано, що незалежно від природи другого ароматичного фрагменту найбільш стійкі комплекси з паракватом утворюють флуоренонокраунофани, що включають фрагменти тетраетиленгліколю. Розроблено методи синтезу і вперше отримано ряд [2]катенанів, циклічними компонентами яких виступають флуоренонокраунофани та циклобіс(паракват-п-фенілен). Предмет та ступiнь впровадження: Публікації, доповіді на наукових конференціях, використання результатiв роботи у науково-педагогiчнiй практицi ВУЗiв та НДI України. Ефективність впровадження полягає в розробці методів синтезу нового типу краунофанів – флуоренонокраунофанів та [2]катенанів на їх основі. Сфера використання: Хiмiя.
