Об’єкт – сучасні грунтові процеси та режими у чорноземних грунтах при вилученні їх зі зрошення та довготривала післядія різних систем удобрення і хімічної меліорації. Мета – встановити закономірності розвитку та спрямованості сучасних грунтових процесів і режимів на землях, що вилучені зі зрошення та при зниженні інтенсивності зрошуваного землеробства, оцінити агроекологічний стан цих земель та запропонувати шляхи його поліпшення. Методи – польові стаціонарні та мікроділянковий, експериментальне моделювання, лабораторно-аналітичний. Теоретичні результати – удосконалено систему основних агроекологічних показників і критеріїв, з допомогою яких можливо визначити доцільність припинення зрошення на тому чи іншому масиві, запропоновано комплекс агромеліоративних заходів, які дозволяють запобігати грунтово-деградаційним процесам, поліпшувати цей стан при збереженні й підвищенні продуктивності земель. Практичні результати – розроблено методичні рекомендації “Засади ефективного сільськогосподарського використання земель Дунай-Дністровської зрошувальної системи” та “Заходи з поліпшення еколого-меліоративного стану зрошуваних і вилучених зі зрошення земель Донецького регіону”. Новизна – установлено загальні закономірності розвитку та можливість регулювання швидкості сучасних грунтових процесів і режимів на землях, вилучених зі зрошення, що поливалися водами різної якості (1-3 класів), передусім, виявлено особливості грунтових процесів – розсолення та розсолонцювання досліджуваних грунтів; показано, що основним напрямком еволюції грунтів, зрошення на яких припинено, є розвиток процесів, протилежних змінам, набутим під час зрошення; виявлено швидкооборотні, повільнооборотні й необоротні грунтові процеси на землях, що вилучені зі зрошення; доведено, що динаміка й кількісні характеристики відновлення властивостей, передусім сольових і фізико-хімічних, характерних для незрошуваних аналогів, залежать від якості поливної води, рівня перетворення грунту, що був досягнутий протягом зрошення та тривалості зрошувального й післязрошувального періодів; виявлено, що післядія зрошення водою 1 класу на вилучених зі зрошення землях зумовлює підвищену лабільність органо-мінеральної частини грунту, посилену напруженість мінералізаційних процесів і, як наслідок підвищений вміст рухомих форм поживних речовин, що спричинило більшу врожайність сільськогосподарських культур порівняно з незрошуваними контрольними ділянками протягом 10-11 років. Ступінь впровадження – методичні рекомендації використовуються службами Держводгоспу України та Одеським обласним виробничим управлінням по водному господарству при реконструкції зрошувальних систем, при проведенні моніторингу зрошуваних і вилучених зі зрошення земель, оцінки їх стану, розробці технологій вирощування сільськогосподарських культур на цих землях. Галузь – аграрна та природоохоронна.
