Зіневич В. В. Типологія символізму в творах Ф.С.Фіцджеральда та Т.Осьмачки

Роботу присвячено дослідженню типології символізму в романі “Великий Ґетсбі” Ф.С.Фіцджеральда та повісті “Старший боярин” Т.Осьмачки. Дисертант акцентує увагу на актуалізації демонічної образності у творах письменників, яка набуває повноти в образах екстер’єрної та інтер’єрної символіки. Встановлено, що Фіцджеральд і Осьмачка намагаються показати процес трансформації світу від апокаліптичного до демонічного, залучаючи символіку обох, доводячи їх значення до екстреми з наступним перетворенням. У дослідженні структурних особливостей символістського тексту визначено несвідоме звертання авторів до образів кола і числа як важливих елементів архітектоніки. Вивчення теми трагедії ідеаліста викрило сугестію особливостей індивідуального й національного світовідчуття. Визначено символізм образу наратора. Доведено діонісійський характер художнього світу даних творів з використанням моделі активного типу героя у “Великому Ґетсбі” Ф.С.Фіцджеральда та моделі пасивного типу героя у “Старшому боярині” Т.Осьмачки.