Дисертація присвячена удосконаленню методів лікування мікозів та оніхомікозів ступнів літніх осіб з урахуванням віку, клінічного перебігу хвороби та мікологічних тестів, супутньої патології, показників, які характеризують стан імунітету, функціональну активність судинної системи. Встановлені особливості клінічних проявів хвороби. У групі досліджених пацієнтів без мікозу ступнів встановлено депресію Т-ланки імунітету та пригнічення неспецифічних чинників захисту, РБТЛ, що могло бути фоном для упровадження грибів. В групі адекватної по складу, але з мікозом ступнів, усі вище зазначені показники зростали, різко підвищувався рівень ЦІК, нейтрофілів і моноцитів, знижувалася кількість Ig G при подальшому пригнічені НСТ-тесту, підвищенні титру комплементу. В основній групі досліджуваних хворих з вираженою вісцеральною патологією, мікозом ступнів і оніхомікозом при достатньо низькому початковому рівні імунітету, як у попередніх групах, різко пригнічувався фагоцитоз, більш підвищувалася комплементарна активність крові, знижувалася кількість Ig G та Ig М. При проведенні реовазографії нижніх кінцівок виявлені зміни зниженні кровонаповнення, підвищення судинного опору і тонусу судин крупного калібру, а також уповільнення венозного відтоку, які були більш виразні у хворих основної групи дослідження. Проведені дослідження дозволили рекомендувати диференційоване застосування ламізилу або екзифіну при дерматоміцентій інфекції, орунгалу – при змішаній і патогенетичних препаратів для корекції імунного статусу (циклоферон), для покращення периферійного(див.продовження) “Продовження 1”9045 НазваКлініко-лабораторні особливості мікозів іоніхомікозів ступнів у осіб похилого тастаречого віку, методи терапії і профілактики9118 Рефераткровообігу і трофіки тканин (нікошпан, солкосерил, аєвіт, аскорутин), і вперше науково обґрунтувати і впровадити віта мелатонін, а також вперше запропонувати для використання протигрибковий лак (кислота бензойна, кислота саліцилова, кислота ундециленова, гризеофульвін, димексід, клей БФ-6). Після проведеного лікування антимікотиками системної дії у 82,4 % пацієнтів зареєстровано етіологічне одужання. При цьому терміни лікування скорочувалися на 0, 5-1 міс за умови належної переносимості препаратів і відсутності побічних ефектів, зі сприятливими змінами показників функціональних і імунологічних досліджень. Хворі, що використовували лише зовнішню протигрибкову терапію, одужали лише у 28,2 % випадках. Через 6 місяців рецидиви зареєстровані у 6 пацієнтів, а через 1-1,5 року у 12 пацієнтів. Запропонована профілактика рецидивів розчином хлоргекседину біглюконату. Дисертацію присвячено проблемі підвищення ефективності лікування гострих кишкових інфекцій у дітей і зниженню вірогідності розвитку дисбіотичних порушень у постінфекційний період. Встановлено наявність нозоспецифічних відмінностей і фазового характеру імунологічних змін. Удосконалені принципи диференційованого призначення препаратів рекомбінантного інтерферону (лаферон) та індукторів інтерферону (циклоферон) з урахуванням змін інтерферонового статусу в гострий період інфекційного процесу.
