Сухомлінова І. Є. Роль селезінки в регуляції еритропоезу через вплив серотоніну на процеси вільнорадикального окислення.

Об'єкт - рівень продуктів вільнорадикального окислення, активності ферментів антиоксидантної системи та серотоніну в кірковій та мозковій речовині нирок щурів в умовах стимулювання та пригнічення еритропоезу. Мета - встановити роль оксидантно-антиоксидантної системи тканин нирок, селезінки та ендогенного серотоніну в механізмах регулювання еритропоезу. Методи - лабораторні, біохімічні, цитоморфологічні, статистичні. Результати - розроблено новий спосіб кількісного визначення серотоніну та мелатоніну в одній пробі біологічного матеріалу; отримані результати дозволять по-новому оцінити взаємодію системи кровотворення з системою кровообігу, на основі чого стає зрозумілим походження деяких форм анемічних станів при гіперсеротонінемії та спленектомії. Новизна - уперше комплексно вивчено кінетику еритропоезу в умовах його стимуляції та пригнічення, стан оксидантного гомеостазу в тканинах нирок при цих самих процесах у щурів; отримані дані про прямий вплив оксидантного гомеостазу тканин нирок на механізми регуляції еритропоезу; в дослідах in vivo та in vitro вперше показано, що серотонін в концентраціях, близьких до фізіологічних, є антиоксидантом і, таким чином, бере участь у регуляції еритропоезу; встановлено, що концентрація серотоніну крові та нирок залежить від кровонаповнення селезінки: при депонуванні в ній надлишку крові зростає, а після спленектомії - знижується; селезінка, що втратила можливість депонувати надлишки крові, не здатна підвищувати рівень серотоніну в крові при післятрансфузійному еритроцитозі; показано, що через депонувальну функцію селезінки забезпечується взаємодія між системами кровообігу і кровотворення. Впроваджено в навчальний процес кафедр нормальної фізіології Харківського державного медичного університету, Української стоматологічної академії, Дніпропетровської державної медичної академії. Галузь - медицина.