Ковальчук Г. Я. Фізіологічна активність мінеральної води "Нафтуся" до і після її мікробної депривації

Встановлено, що обидва методи мікробної депривації води "Нафтуся" знижують колі-індекс до санітарної норми (<3). При цьому валовий вміст органічного вуглецю при опроміненні зменшується на 11%, а при фільтрації - на 12%. В експериментах на щурах вперше показано, що нативна вода "Нафтуся" чинить суттєву антиоксидантну дію, збільшує товщину кори наднирників, підвищує екскрецію з сечею 17-кетостероїдів, добову екскрецію електролітів і азотистих метаболітів, а також знижує літогенність сечі. Вперше виявлено підвищення вмісту лімфоїдних, стромальних і фагоцитуючих клітин в селезінці та тимусі. Розширено та уточнено дані про холеретичну, діуретичну, стреслімітуючу, антиксенобіотичну дію "Нафтусі" та про її вплив на фагоцитоз нейтрофілів і лейкограму крові. Загалом, як опромінення, так і ультрафільтрація, одинаково ефективно очищуючи воду "Нафтуся" від алохтонної мікрофлори, суттєво не впливають на її фізіологічну активність та можуть вважатися коректними і практично рівноцінними методами її мікробної депривації, з деякою перевагою УФ-опромінення.