Герілович І. О. Токсико-екологічна характеристика омайту (пропаргіту).

Об'єкт дослідження - токсико-екологічні властивості омайту. Мета - вивчити токсичні властивості омайту та характер його персистенції в деяких об'єктах довкілля. Методи дослідження - токсикологічні, хіміко-аналітичні, цитологічні, клінічні, патологоанатомічні, гематологічні, біохімічні та статистичні. Теоретичні та практичні результати: вивчені хроматографічні властивості омайту та розроблені способи його виявлення на хроматографічних пластинках. Розроблена методика визначення залишкових кількостей пестициду в об'єктах тваринного походження (м'ясо, жир, внутрішні органи, молоко, яйця) газорідинною та тонкошаровою хроматографією. В дослідах на перещеплюваних культурах клітин вивчені цитотоксичні та мітогенні властивості пестициду. Отримані дані щодо характеру розподілення пестициду в організмі ссавців і птиці. Встановлено підсилюючу дію омайту на інтенсивність процесів перекисного окиснення ліпідів. Доведено, що досліджуваний препарат є сильно подразнюючою речовиною, а також характеризується резорбтивною дією. Проведено моніторинг залишкових кількостей омайту в довкіллі після використання його у виробничих умовах. Встановлено, що пестицид у деяких об'єктах довкілля зберігається довше 14 тижнів після проведення обробки. А період, за який концентрація препарату на рослинах зменшується вдвічі, може бути описаний за допомогою математичної моделі кінетичного процесу першого порядку. Новизна: розроблено нову оригінальну методику визначення залишкових кількостей омайту (пропаргіту) в продуктах тваринного походження (м'ясо, жир, внутрішні органи, молоко, яйце) способами тонкошарової та газорідинної хроматографії, що відповідає вимогам стандарту ISO 17025 і "Європейської інструкції щодо застосування аналітичних методів та інтерпретації результатів ЄС 657/2002". Ступень впровадження: розроблена методика визначення залишкових кількостей омайту (пропаргіту) в об'єктах тваринного походження пройшла апробацію в Центральній державній лабораторії ветеринарної медицини та затверджена Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України (наказ № 53 від 30 червня 2005 р.). Сфера (галузь) застосування: ветеринарна медицина.