Сердюк Н. С. Репресії органів державної безпеки СРСР щодо Української греко-католицької церкви в 1944-1949 рр.

У дисертації вперше в історіографії здійснено системний аналіз діяльності радянських органів державної безпеки, спрямованої на ліквідацію УГКЦ на західноукраїнських землях. Розкривається використання владою органів державної безпеки як головного інструменту реалізації репресивної політики стосовно священнослужителів УГКЦ. Залучення до наукового обігу широкого кола архівних документів радянських органів державної безпеки, що раніше не використовувались у вітчизняній та зарубіжній історіографії дозволило з нових позицій висвітлити стратегічні наміри партійно-державного апарату СРСР щодо УГКЦ та перебіг ліквідації унії. Вивчення цих матеріалів дає аргументовані підстави для тверджень про те, що це був штучний процес, ініціатором якого виступила радянська влада задля досягнення внутрішньополітичних і міжнародних цілей Кремля в річищі його імперської політики, і насправді зводився до насильницької ліквідації греко-католицизму. Боротьба з УГКЦ була складовою частиною і одним із способів утвердження комуністичного режиму на Західній Україні. На спецслужби у цій боротьбі покладалася роль провідної, невід'ємної і надзвичайно важливої частини партійно-державного апарату, яка діяла притаманними їй методами таємного збору інформації, провокацій, тиску і репресій. Зміст досліджених документів дозволяє дійти висновку, що ліквідація Львівської митрополії в Галичині, так само, як і Мукачівської єпархії в Закарпатті, була здійснена всупереч волі духовенства і віруючих цієї Церкви і винятково завдяки застосуванню карально-репресивних методів та штучному створенні антикатолицької громадської думки і розпалюванні міжконфесійної ворожнечі.