Висоцька Г. Л. Патогенетичне обгрунтування комплексної терапії жінок, хворих на вугрову хворобу

Дисертація присвячена обгрунтуванню та удосконаленню методів патогенетичної терапії жінок, хворих на вугрову хворобу (ВХ) на основі вивчення особливостей психосексуального статусу пацієнток, а також функціонального стану гіпофізарно-гонадної системи за рівнем лютеїнізувального гормону (ЛГ), фолікулостимулювального гормону (ФСГ), загального тестостерону (Т), секс-зв'язувального глобуліну (ССГ), простатичного специфічного антигену (ПСА). У 18% жінок, хворих на вугрову хворобу, виявлено достовірні підвищення рівнів лютеїнізуючого гормону (13,3±0,5 мМО/мл) й загального тестостерону (4,95±0,37 нмоль/л), р<0,05, що корелює зі ступенем тяжкості захворювання. У 28% пацієнток на рівні нормальних показників лютеїнізуючого гормону, фолікулостимулювального гормону, загального тестостерону й дегідроепіандростерона сульфату відзначалась знижена концентрація секс-зв'язувального глобуліну (17,29±0,7 нмоль/л, р<0,05), що вказує на підвищений вміст у цих хворих фракції вільного тестостерону. Підвищення простатичного специфічного антигену (0,54±0,47 нг/мл, р<0,05) було виявлено в 56% пацієнток і перебувало у високому ступені кореляційної залежності зі зниженим рівнем СЗГ (r = -0,51), що підкреслює наявність у сироватці крові хюрих фракції вільного тестостерону. Розроблено, обгрунтовано та впроваджено в практику новий метод комплексного лікування жінок, хворих на ВХ, із застосуванням гормональної терапії, антигомотоксичної терапії та зовнішнього засобу "Целебіс", що приводить до нормалізації порушень ендокринного и психосексуального статусів та значно підвищує ефективність лікування вугрової хвороби.