Іспір'ян М. Б. Патогенетичні механізми взаємодії і комплексна коригуюча терапія системи імунітету і мікробіоценозу кишечника у хворих псоріазом

Дисертація присвячена вивченню особливостей патогенетичної взаємодії мікробіоценозу кишечника і системи імунітету, а також розробці методу диференційованої корекції виявлених порушень у хворих на псоріаз. У 86,2% хворих на псоріаз виявлений дисбактеріоз кишечника I - III ступеня, проявом якого є порушення видового складу і рівня популяції мікрофлори порожнини товстої кишки. Встановлено, що у хворих на псоріаз з дисбактеріозом кишечника виражена дисфункція системного опсоно-фагоцитарного механізму, яка виявляється підвищенням активності НСТ-тесту (р< 0,05) і зниженням рівня плазмового фібронектину (р<0,001). А також має місце дисиммуноглобулинемия, що характеризується підвищенням рівнів IgA (р< 0,001), IgG (р< 0,001) і зниженням рівня IgM (р< 0,01). Аутоіммунні процеси у хворих на псоріаз з дисбактеріозом кишечника характеризуються достовірним збільшенням рівнів аутоантитіл IgG (р<0,01) і IgM (р<0,001) до однониткової ДНК і збільшенням рівнів аутоантитіл IgG (р<0,001) і IgM (р<0,05) до двониткової ДНК. Аналіз показників гуморального антиендотоксинового імунітету виявив підвищення рівня антиендотоксинових антитіл до ліпополісахариду E.coli класів IgA (р<0,001), IgM (р<0,001), IgG (р<0,05) у хворих на псоріаз з дисбактеріозом кишечника. Розроблений і упроваджений в практику охорони здоров'я метод лікування хворих з використанням імунокоректора циклоферон, пробіотика біоспорин та ентеросорбента ультрасорб. Призначення комплексного лікування хворим на псоріаз з дисбактеріозом кишечника дозволило досягти позитивного клінічного ефекту у 91,2 % хворих, скоротити термін лікування в 1,3 рази, зменшити кількість рецидивів в 2,2 рази порівняно з традиційною терапією.