Бублик І. Ф. Комунікативно-прагматичні та лінгвостилістичні аспекти реалізації вербальної агресії в парламентському дискурсі ФРН

Об'єкт дослідження – висловлювання, що відображають прояви вербальної агресії в сучасному парламентському дискурсі бундестагу ФРН. Мета дослідження – встановлення стратегій і тактик вербальної агресії в парламентському дискурсі ФРН та визначення лінгвостилістичних особливостей її реалізації. Методи дослідження: комплексний функціонально-семіотичний підхід, системно-функціональний та контекстно-ситуативний методи, методи інтенціонального й прагмасемантичного аналізу, метод парафразування й трансформації. Новизна: в роботі вперше обґрунтовано і застосовано комплексний підхід до вивчення парламентського дискурсу, що поєднує лінгвостилістичний та лінгвопрагматичний аспекти публічної мовленнєвої діяльності політичного істеблішменту; новою є класифікація стратегій і тактик вербальної агресії в парламенті ФРН, що постають як знаряддя руйнування іміджу політичного суперника; уперше описані лексико-семантичні та стилістичні засоби реалізації вербальної агресії в парламентському дискурсі ФРН; уточнено поняття іміджу політика стосовно парламентського дискурсу. Теоретичне значення роботи полягає в розробці комплексного прагмастилістичного підходу до вивчення вербальної агресії в парламентському дискурсі; опис мовленнєвих стратегій агресивності сприяє розробці методологічної бази комунікативної лінгвістики й загальної теорії комунікації; отримані дані про стратегії й тактики вербальної агресії в парламентському дискурсі ФРН доповнюють відомості про конфліктну комунікацію, накопичені в психо-, соціо- і прагмалінгвістиці, застосовані методики збагачують методологічну базу цих дисциплін. Практичне значення отриманих результатів і висновків визначається можливістю їхнього використання у курсах з лексикології німецької мови (розділ «Лексична семантика»), стилістики німецької мови (розділ «Функціональна стилістика»), у розробці спецкурсів з комунікативної лінгвістики, лінгвокраїнознавства Німеччини, іміджелогії, а також у науково-дослідній роботі студентів і аспірантів.