Кандерал О. М. Синтез, будова та властивості координаційних сполук міді(ІІ) та (ІІІ) з тетрадентатними лігандами оксимно-гідразидного типу

Дисертація присвячена дослідженню моно- та поліядерних комплексів міді(ІІ) та (ІІІ), які можуть виступати як низькомолекулярні синтетичні моделі моно- та поліядерних активних центрів мідьвмісних ферментів, на основі полідентатних оксим-, гідразид- та амідвмісних лігандів, здатних до ефективної стабілізації тривалентної міді; встановленню факторів, що впливають на структурні параметри та функціональну активність координаційних сполук міді(ІІ) та (ІІІ); з'ясуванню взаємозв'язку між молекулярною будовою, магнітними властивостями та електрохімічною поведінкою таких сполук. Розроблено методики синтезу, виділено в індивідуальному стані та охарактеризовано за допомогою ряду аналітичних та фізико-хімічних методів 40 нових координаційних сполук, встановлено їх склад та способи координації лігандів. Методом РСтА досліджено будову 9 комплексів, один з яких є комплексом міді(ІІІ). За допомогою методу рентгеноелектронної спектроскопії та даних РСтА однозначно доведено тривалентний стан міді у відповідних комплексах. Проведено дослідження температурної залежності магнітної сприйнятливості синтезованих бі- та тетраядерних комплексів міді(II). Методом циклічної вольтамперометрії досліджено ефективність стабілізації Cu3+ в моно- та поліядерних сполуках.