Льовкін В. Л. Показання обвинуваченого в кримінальному процесі України.

Досліджено поняття обвинуваченого, його правовий статус. Встановлено, що право обвинуваченого давати показання є важливим елементом права на захист. Досліджено сутність та ознаки показань обвинуваченого. Показання обвинуваченого - джерело доказів, які повідомлені обвинуваченим (підсудним) на допиті чи очній ставці, проведених в ході досудового розслідування у кримінальній справі або в суді першої чи апеляційної інстанцій відповідно до вимог кримінально-процесуального закону. Обґрунтовано положення про подвійну процесуальну природу показань обвинуваченого - це джерело доказів і засіб захисту від обвинувачення. Констатовано недосконалість спрощеного порядку судового розгляду, передбаченого ст.299 і ст.301-1 КПК, де судове слідство обмежується допитом підсудного, що визнає вину. Сформульовано пропозиції щодо його вдосконалення. Розглянуто особливості показань обвинуваченого у суді апеляційної інстанції, у справах про злочини неповнолітніх, приватного обвинувачення, а також при вирішенні питання про взяттяобвинуваченого під варту.