Власенко О. О. Патогенетичні і клінічні аспекти відновлю-вального лікування хворих на постінфарктний кардіосклероз на санаторному етапі.

Об'єкт дослідження: ремоделювання міокарду лівого шлу-ночка серця у хворих на постінфарктний кардіосклероз на санаторному етапі відновлювального лікування. Мета дослідження: удосконалення принципів відновлюва-льного санаторного лікування у хворих на постінфарктний кардіосклероз на підставі вивчення структурно-функціональних особливостей ремоделювання міокарда лі-вого шлуночка і стану нейрогуморальних систем та їх взає-мозв’язку з характером хронічної серцевої недостатності і розробка напрямку корекції цих змін. Методи дослідження: загальноклінічні, інструментальні та біохімічні дослідження. Теоретичні і практичні результати: впровадження резуль-татів дослідження в клінічну практику дозволяє підвищити діагностичні можливості відновлювального лікування, його ефективність і якість життя хворих. Запропоновано з метою діагностики і вивчення особливостей розвитку ХСН визнача-ти порушення діастолічної функції серця з використанням показників релаксації и скоротливої здатності лівого перед-сердя. Доказана діагностична доцільність і терапевтична не-обхідність загальної оцінки функціональних скоротливих можливостей міокарду лівого шлуночку по визначенню сту-пені і характеру гіпертрофії міокарда і порушення діастоліч-ної функції. Рекомендовано для покращення гемодинамічних можливостей міокарду використання бета-адреноблокаторів у хворих з концентричною гіпертрофією міокарду і пору-шенням релаксації. Встановлено, що найбільш доцільним методом корекції ХСН при ексцентричній гіпертрофії міока-рду лівого шлуночка є застосування блокаторів бета-адренергічних рецепторів (метопрололу, карведілолу, бісоп-рололу), які мають вазодилатаційні властивості. Новизна: уперше на санаторному етапі відновлювального лікування хворих на постінфарктний кардіосклероз встанов-лене значення особливостей ремоделювання міокарду ЛШ, яке має місце у 80,3 % випадків, в тому числі концентрич-на гіпертрофія спостерігалася у 55,6 % хворих і ексцентрич-на гіпертрофія - у 24,7 % та його зв’язок з активністю рівня кардіальних гормонів: норадреналіну, альдостерону та моз-кового натрійуретичного пептиду в периферичній венозній крові. Уперше показано, що в походженні ремоделювання міокарду ЛШ важливе місце у хворих на етапі санаторного відновлювального лікування належить активації нейрогумо-ральних індикаторів симпато-адреналової і ренін-ангіотензин-альдостероновій системам: норадреналіну та альдостерону та мозкового натрійуретичного пептиду, збі-льшення концентрації яких в плазмі периферичної венозної крові залежить від функціонально-структурних змін та прямо корелює зі ступенем гіпертрофії міокарда, а також важкістю ХСН і величиною фракції викиду. Ступінь упровадження: результати досліджень впрова-джені в практичну роботу кардіологічного відділення сана-торію «Роща», поліклініки та терапевтичного відділення об-ласної студентської лікарні №20, терапевтичних і кардіоло-гічних відділень Сумської і Полтавської обласних лікарень. Сфера використання: медицина, терапія.