Чернова І. В. Вивчення індивідуального кислотоінгібуючого впливу блокаторів Н+, К+, АТФ-ази при пептичних пілородуоденальних захворюваннях за даними гастро-рН-моніторингу

Дисертацію присвячено вивченню індивідуального кислотоінгібуючого впливу блокаторів Н+, К+, АТФ-ази при пептичних пілородуоденальних захворюваннях (ППДЗ) за даними гастро-рН-моніторингу. Обґрунтувано критерії стартового призначення і доведено, що у хворих на ППДЗ за даними гастро-рН-моніторингу наявність нормо-гіперацидності (рН 0,9-2,2 од.) не залежить від морфо-ендоскопічної фази (рубцево-виразкова деформація, ерозивно-виразкове ушкодження) та стану Н.р.-інфікованості (Н.р.-позитивні, Н.р.-негативні хворі), але має певні статево-вікові особливості (посилення секреції хлористоводневої кислоти у осіб жіночої статі та її послаблення в осіб у віці 50 років та старше). Досліджено результати вивчення кислотоінгібуючого впливу омепразолу, лансопразолу та пантопразолу з урахуванням індивідуальної реакції пацієнтів на старті фармакотерапії (перші 5 годин), в першу добу призначення та в динаміці лікування (перший тиждень) і доведено, що недостатність індивідуального кислотоінгібуючого впливу за даними гастро-рН-моніторингу у хворих на ППДЗ є універсальною закономірністю, при якій величина даного показника коливається у широких межах (50% та більше), збільшуючись при пероральному застосуванні, на відміну від внутрішньовенного, а також на старті і у першу добу застосування, зменшуючись у динаміці лікування