Недобой А. М. Особливості біохімічних змін та молекулярно-генетичний аналіз в сім'ях з високим ризиком хвороби Гоше

Вперше було визначено рівні нормальної глюкоцереброзидазної та хітотриозидазної активності для населення України. Було визначено сумарні частоти мажорних алелей, знайдених в українських пацієнтів з ХГ. На основі біохімічних досліджень встановлено, що хітотриозидазна активність є надійним маркером для підтвердження діагнозу хвороби Гоше навіть при достатньо високій залишковій активності глюкоцереброзидази. Обґрунтовано унеможливлення використання біохімічних методів для встановлення гетерозиготного носійства ХГ. Результати біохімічного обстеження в більшості випадків підтверджені молекулярно-генетичними методами. Проведено скринінг мажорних мутацій в гені GBA серед 27 пацієнтів з 26 родин. Проаналізовано поширення мажорних мутацій N370S та L444P в гені глюкоцереброзидази серед української популяції пацієнтів з хворобою Гоше. Сумарна частота мажорних мутацій в гені GBA в групі пацієнтів з ХГ склала майже 58%, в той час як середня по європейським країнам - 65,1%. Зроблено аналіз генотип-фенотипових кореляцій у пацієнтів з хворобою Гоше. Розроблений алгоритм лабораторного обстеження, який дозволяє проводити верифікацію діагнозу хвороби Гоше та за допомогою мало затратних та високоінформативних біохімічних методів, має велике практичне значення при проведенні ретро- та проспективного медико-генетичного консультування обтяжених цією патологією родин. Алгоритм впроваджено в практику в медико-генетичного центру УДСЛ "ОХМАТДИТ".