Логвінова Д. В. Вплив гендерних установок на статеворольове самовизначення старших підлітків

Об'єкт дослідження – статеворольове самовизначення старших підлітків. Мета дослідження – визначення структури статеворольвого образу в свідомості старших підлітків і взаємозв’язку цього образу з їхньою ідентичністю та особистісними властивостями. Методи дослідження: психосемантичний метод, методи репертуарних решіток, психодіагностичні методи, математична статистика. Новизна: в дослідженні детально проаналізовані змістовні характеристики гендерних установок старших підлітків з повних/неповних родин відносно статеворольового самовизначення; визначені особливості формування їхньої гендерної ідентичності залежно від умов первинної соціалізації; доведена наявність виражених відхилень у процесі статеворольової ідентифікації хлопців з неповних родин та їхні життєві орієнтири, що характеризуються невизначеністю та розмитістю. Теоретичне значення роботи полягає у визначенні впливу повноти складу сім'ї, специфіки сімейних стосунків на формування гендерної ідентичності підростаючого покоління. Поглиблено та розширено уявлення стосовно змісту статеворольового "Я-образу" старших підлітків, одним із компонентів якого є суб'єктивний досвід психологічної інтеріоризації чоловічих або жіночих рис у вигляді категоріальної структури особистісних рис. Практичне значення роботи визначається розширенням спектру ефективних засобів сприяння статеворольовому самовизначенню старших підлітків. Розроблено програму психолого-педагогічного супроводу розвитку особистості старших підлітків, яку спрямовано на формування ціннісних орієнтирів та адекватних установок статевої взаємодії. Психодіагностичні методи, апробовані у дослідженні, можуть застосовуватися практичними психологами для визначення особливостей та гармонізації гендерної ідентичності старших підлітків. Ступінь впровадження: результати досліджень застосовуються в навчальному процесі Слов’янського державного педагогічного університету, Слов’янського педагогічного ліцею, загальноосвітніх шкіл міст Слов’янська та Дружківки. Ефект впровадження – високий. Сфера використання: вищі та середні навчальні заклади освіти, психологічні служби.